Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_9,
суддів ОСОБА_10, ОСОБА_11,
за участю прокурора ОСОБА_12,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 16 грудня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року щодо ОСОБА_5,
Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 серпня 2013 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, таку, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 365 КПК України 1960 року змінено, вказано у мотивувальній частині вироку замість слів «у особливо великих розмірах» слова «у великих розмірах» (незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах).
Згідно з вироком суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року, ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона вдень 13 вересня 2012 року біля домоволодіння по АДРЕСА_1 відділила верхівки частин від зростаючих там кущів рослини коноплі, чим незаконно придбала, після чого висушила, тобто виготовила речовину, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину - 780,9 г, які розфасувала та продовжила незаконно зберігати з метою подальшого особистого використання. 17 вересня 2012 року вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб було вилучено працівниками міліції під час проведення обшуку.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Зазначає, що апеляційний суд свою ухвалу належним чином не мотивував, не звернув уваги на те, що в матеріалах справи достатньо доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та необґрунтовано звільнив її від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінальної справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив, правильно оцінив.
Необґрунтованими є твердження прокурора про те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися наявні в матеріалах справи докази винуватості ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту підтверджується показаннями самої засудженої, яка повідомила, що влітку 2012 року на ділянці за місцем її проживання виявила рослини коноплі, при цьому частину рослин завернула в паперові згортки з метою їх подальшого особистого вживання шляхом куріння; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які повідомили, що знімали приміщення поряд з будинком ОСОБА_5 і їм відомо, що влітку 2012 року ОСОБА_5 в своєму будинку не проживала і за її ділянкою ніхто не доглядав, повернулася вона восени, коли і виполола зілля і рослини коноплі, які залишила на землі. Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються, зокрема, даними протоколу огляду місця події, даними висновків експертів та іншими доказами у справі.
При цьому, суд правильно послався на те, що великий розмір вилученого у ОСОБА_5 наркотичного засобу та його розфасування не вказують на мету збуту даного засобу, оскільки вилучені при проведені обшуку рослини конопель не були підготовлені до збуту, а були зі стовбуром та корінням.
Жодних доказів, які би свідчили про зберігання ОСОБА_5 наркотичних засобів з метою збуту, органами досудового слідства не здобуто.
Таким чином, дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно.
Отже, доводи прокурора про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5, викладені в касаційній скарзі, не підлягають задоволенню.
Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд із достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу винної, яка раніше не судима, позитивно характеризується, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкції частини статті, за якою її визнано винною, та звільнення її від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Розглядаючи провадження за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6, на підставі детального вивчення матеріалів справи апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність вини засудженої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та правильність кваліфікації її дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи поданих апеляцій.
Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень у справі, не встановлено.
Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України та статтями 394-396 КПК України 1960 року, колегія суддів
Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.
Судді:
________________ ____________________ ________________
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11