26 грудня 2014 року справа № 823/3752/14
09 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - не прибув,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
10.12.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач), в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), на користь бюджету через позивача податковий борг з податку на додану вартість за листопад 2012 року - грудень 2013 року в сумі 26047грн. 17коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.
Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець з 13.07.2007 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.8).
Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача з ПДВ виникла у зв'язку з таким.
З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ згідно з:
декларацією з ПДВ від 16.11.2012 №9072401427, якою платниксамостійно визначив до сплати в бюджет суму 4802,00грн.;
декларацією з ПДВ від 19.12.2012 №9079861891, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 2306,00грн.;
уточнюючим розрахунком з ПДВ від 22.01.2013 №9029094829 за липень 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 1355,00грн.;
декларацією з ПДВ від 18.01.2013 №9085366185, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 1623,00грн.;
декларацією з ПДВ від 19.02.2013 №9008084662, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 776,00грн.;
декларацією з ПДВ від 18.03.2013 №9014037087, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 107,00грн.;
уточнюючим розрахунком з ПДВ від 22.04.2013 №9022915989 за серпень 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 2308,00грн.
декларацією з ПДВ від 16.04.2013 №9020978271, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 69,00грн.;
декларацією з ПДВ від 14.05.2013 №9027652596, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 105,00грн.;
декларацією з ПДВ від 16.06.2013 №9035269355, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 128,00грн.;
декларацією з ПДВ від 17.07.2013 №9043015390, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 97,00грн.;
декларацією з ПДВ від 15.08.2014 №9050288516, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 3364,00грн.;
декларацією з ПДВ від 16.09.2013 №9057565052, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 119,00грн.;
декларацією з ПДВ від 11.10.2013 №9064045923, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 171,00грн.;
декларацією з ПДВ від 13.11.2013 №9072906652, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 162,00грн.;
декларацією з ПДВ від 16.12.2013 №9080748056, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 863,00грн.
П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями та уточнюючими розрахунками з ПДВ, є податковим боргом відповідача.
Відповідно до п.п.129.1.1. ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України на суму заборгованості з ПДВ нарахована пеня в розмірі 441,42грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача з відповідного податку.
На підставі акту перевірки від 13.03.2013 №977/17-220 позивач прийняв ППР від 14.03.2013 №0002701702, яким застосував до позивача штраф за порушення терміну сплати податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1060,00грн.
Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.
Вищевказані ППР направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак в установленому законом порядку не оскаржені. Станом на час судового розгляду справи вищевказані грошові зобов'язання згідно з цими ППР не сплачені.
Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Враховуючи, що вищевказане ППР не оскаржене, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ним грошових зобов'язань.
Таким чином заборгованість відповідача з ПДВ станом на час розгляду справи підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ф» від 17.01.2011№61 на загальну суму 2552,44грн. Вказана вимога повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що складено акт від 03.03.2011 №42 (а.с.9).
В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання з єдиного податку не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.
П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас, щодо позовної вимоги стягнути податковий борг з відповідача через орган податкової служби (через позивача), суд звертає увагу на таке.
П.87.11 ст.87 ПК України передбачено право органу стягнення звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи,який за рішенням суду стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Тому, зазначений позивачем спосіб виконання рішення не відповідає вищевказаній нормі ПК України, а отже в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254-256КАС України, суд
1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР НОМЕР_2), на користь Державного бюджету України податковий борг загальною сумою 26047грн. 17коп. (двадцять шість тисяч сорок сім гривень 17 коп.) відповідно до декларацій з ПДВ: від 16.11.2012 №9072401427, 19.12.2012 №9079861891, 18.01.2013 №9085366185, 19.02.2013 №9008084662, 18.03.2013 №9014037087, 16.04.2013 №9020978271, 14.05.2013 №9027652596, 16.06.2013 №9035269355, 17.07.2013 №9043015390, 15.08.2014 №9050288516, 16.09.2013 №9057565052, 11.10.2013 №9064045923, 13.11.2013 №9072906652, 16.12.2013 №9080748056, - уточнюючих розрахунків з ПДВ: від 22.01.2013 №9029094829, 22.04.2013 №9022915989,- податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 №0002701702 і нарахованої пені.
У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення податкового боргу через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
3. Копію постанови направити сторонам.
Суддя А.М. Бабич