26 грудня 2014 року справа № 823/3779/14
14 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - не прибув,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
10.12.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач), в якому просила стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), на користь бюджету через позивача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 998грн. 58коп. відповідно до декларації від 09.02.2014 №9090146473.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказаніузгоджені зобов'язання.
Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у судове засідання не прибув, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець з 04.09.1998 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1). Згідно з довідкою позивача №34915/23-01-25-0127 відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.7).
Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб виникла у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з декларацією з податку на доходи фізичних осіб від 09.02.2014 №9090146473, якою платник самостійно визначив розмір щоквартального платежу у сумі 543,07грн.
П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання, визначене вищевказаною декларацією, є податковим боргом відповідача.
Заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб станом на час розгляду справи згідно з підставами позову, враховуючи часткову сплату у сумі 87,56 грн., становить 998,58грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ф» від 04.07.2014№2067-25 на загальну суму 13041,95грн. Вказана вимога вручена відповідачу, що підтверджується відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.8).
В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.
П. 95.2. ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас, щодо позовної вимоги стягнути податковий борг з відповідача через орган податкової служби (через позивача) суд звертає увагу на таке.
П.87.11 ст.87 ПК України передбачено право органу стягнення звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи, який за рішенням суду стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Тому, зазначений позивачем спосіб виконання рішення не відповідає вищевказаній нормі ПК України, а отже в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254-256 КАС України, суд
1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (18031, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 988грн. 58коп. (дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 58коп.) відповідно до декларації від 09.02.2014 №9090146473.
У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення податкового боргу через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
3. Копію постанови направити сторонам.
Суддя А.М. Бабич