25 грудня 2014 р. Справа № 804/16760/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача-1 Костюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Павлограді, відповідач-1), Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.12.2014 р., просить:
- визнати протиправними дії УПФУ в м. Павлограді щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572, 42 грн. за 2012 р., 1194, 03 грн. за 1 квартал 2013 р., 1194, 03 грн. за 2 квартал 2013 р., заборгованість за найманих працівників в сумі 220, 52 грн., всього на суму 7181, 00 грн.;
- визнати протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 і скасувати вимогу Західно-Донбаської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) № Ф-289 від 07.11.2014 р. в сумі 13397, 55 грн.;
- визнати вимоги Західно-Донбаської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.10.2013 р., від 08.10.2014 р., від 07.11.2014 р. такими, що виходять за межі повноважень Західно-Донбаської ОДПІ.
Ухвалою суду від 25.12.2014 р. позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572, 42 грн. - за 2012 р., 1194, 03 грн. - за перший квартал 2013 р., 1194, 03 грн. - за другий квартал 2013 р., заборгованості за найманих працівників в сумі 220, 52 грн. - всього на суму 7181, 00 грн. залишено без розгляду.
В обґрунтування позову зазначено (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.12.2014 р.), що 19.11.2014 р. позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 13397, 55 грн., яку сформувала Західно-Донбаська ОДПІ, як нараховану позивачу станом на 31.10.2014 р. по єдиному соціальному внеску. Позивач вважає нарахування відповідачем-2 вказаної суми незаконним, оскільки є незаконними нарахування УПФУ в м. Павлограді суми недоїмки 7181, 00 грн., яка є складовою частиною заборгованості, нарахованої Західно-Донбаською ОДПІ станом на 31.07.2014 р. На думку позивача Західно-Донбаська ОДПІ незаконно самостійно нарахувала з 01.10.2013 р. по 31.07.2014 р. внесок у сумі 4948, 60 грн., незаконно самостійно нарахувала позивачу з 31.07.2014 р. по 31.10.2014 р. внесок в сумі 1267, 95 грн. Позивачем вказано, що діяльність податкової інспекції регулює Податковий кодекс України, у ст. 8, ст. 9, ст. 10 якого серед переліку податків і зборів не зазначено єдиний соціальний внесок як податковий збір або збір, а отже, на думку позивача, Західно-Донбаська ОДПІ вийшла за межі своїх повноважень з моменту складення і видання вимог про сплату боргу за єдиним соціальним внеском від 04.10.2013 р., від 08.08.2014 р., від 07.11.2014 р. Враховуючи викладене, представник позивача в судовому засіданні просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судових засіданнях заперечувала проти адміністративного позову, зазначала про безпідставність позовних вимог та порушення позивачем встановленого законодавством строку звернення до адміністративного суду з вимогами, зверненими до УПФУ в м. Павлограді.
Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях представник відповідача заперечувала проти адміністративного позову, подавала до суду письмові заперечення та доповнення до заперечень, в яких висловлено незгоду з адміністративним позовом та доводами позивача. Представником контролюючого органу було зазначено, що починаючи з 01.01.2011 р. ФОП ОСОБА_3 є платником податків на спрощеній системі оподаткування; відповідно до розрахунку суми недоїмки позивача з єдиного соціального внеску, зазначеного у вимозі від 07.11.2014 р. № 289, заборгованість позивача складається із заборгованості в розмірі 7181, 00 грн., переданої УПФУ в м. Павлограді, та зобов'язань, що адмініструвались Західно-Донбаської ОДПІ - нараховані відповідачем-2 в сумі 6216, 55 грн. Враховуючи положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464-VI) на позивача - платника, який обрав спрощену систему оподаткування, покладено обов'язок сплачувати розмір мінімального страхового внеску 20 числа місяця , що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок; законні підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску відсутні, а отже дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо нарахування єдиного соціального внеску у вказаному розмірі є правомірними. В письмових запереченнях від 22.12.2014 р. представником відповідача-2 вказано, що позивач дійшов хибного висновку про те, що у Західно-Донбаської ОДПІ відсутні повноваження щодо обчислення недоїмки з єдиного соціального внеску та винесення відповідної вимоги щодо її стягнення. Крім цього, представником зазначено про відповідність оскаржуваної вимоги Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 17.09.2009 р., є платником єдиного соціального внеску.
У відповідності до ст. 102 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 406-VII (далі - Закон № 406), порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Частиною 1 Підрозділу 8 Прикінцевих положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) або фіксований податок відповідно до абзаців шостого - двадцять восьмого пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону № 406 процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 - VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2464-VI, органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Судом встановлено, що керуючись наведеними положеннями законодавства, листом від 02.10.2013 р. № 11652/02/08 УПФУ в м. Павлограді повідомило Західно-Донбаську ОДПІ про заборгованість платників єдиного внеску станом на 01.10.2013 р., серед переліку яких був ФОП ОСОБА_3 із сумою заборгованості 7181, 00 грн.
Як вже було встановлено судом та підтверджено сторонами в судових засіданнях, на суму заборгованості 7181, 00 грн. Західно-Донбаською ОДПІ виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 07.11.2013 р. № Ф-289, яка була оскаржена ФОП ОСОБА_3 в адміністративному порядку та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.02.2014 р. № 645/6/99-99-10-01-07-15 залишена без змін.
Частиною 11 ст. 8 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34, 7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі бажання осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, брати участь на добровільних засадах: у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36, 6 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску; у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36, 21 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску. У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38, 11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з наведених положень законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Судом встановлено, підтверджено відповідачем та не спростовано позивачем, що ФОП ОСОБА_3 не є пенсіонером за віком або інвалідом, не отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, а отже відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати єдиного соціального внеску.
Положеннями ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Положеннями ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 455 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1622/24154.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції, заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно із Законом (№ 2464-VI) покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 6.2 Інструкції встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону № 2464-VI підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Західно-Донбаською ОДПІ на підставі ст. 25 Закону № 2464-VI було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2014 р. № Ф-289 на загальну суму 13397, 55 грн., в тому числі, 13369, 75 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску. Оскаржувана вимога сформована на підставі облікових даних картки особового рахунку платника станом на 31.10.2014 р.
Розглядаючи правомірність оскаржуваної вимоги, суд приходить до висновку, що винесена вимога про сплату боргу відповідає вимогам Закону № 2464-VI та Інструкції, у зв'язку з наявністю у позивача заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 13369, 75 грн., відповідачем правомірно сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2014 р. № Ф-289.
Суд зазначає, що твердження позивача щодо протиправності дій Західно-Донбаської ОДПІ щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та винесення оскаржуваної вимоги не знайшли підтвердження, що безпосередньо випливає з Прикінцевих положень Закону № 406, норм Закону № 2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якими на органи доходів і зборів покладено відповідні повноваження.
З цих же підстав позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 щодо визнання вимог Західно-Донбаської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.10.2013 р., від 08.10.2014 р., від 07.11.2014 р. такими, що виходять за межі повноважень Західно-Донбаської ОДПІ, не можуть бути задоволені судом у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Суд також критично оцінює твердження представника позивача в судових засіданнях щодо неконституційності положень Закону № 2464-VI, оскільки вказаний закон є чинним та був чинним на момент винесення оскаржуваної вимоги від 07.11.2014 р., а відповідно до положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд також не приймає як належні доводи представника позивача в судових засіданнях про те, що у Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були відсутні повноваження на винесення вимог про сплату боргу від 08.10.2014 р. та від 07.11.2014 р. у зв'язку з реорганізацією контролюючого органу у Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.
Відповідно до Переліку територіальних органів ДФС, які утворюються, який є додатком № 1 до вказаної Постанови № 311, утворено Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС.
Аналізуючи положення Постанови № 311, судом встановлено, що вказаним нормативно-правовим актом не визначено конкретні строки реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.
Відповідно до відомостей за даними Держкомпідприємництва станом на 24.12.2014 р. назву контролюючого органу - Західно-Донбаської ОДПІ визначено як орган Міністерства доходів і зборів; реєстраційна дія - 127 Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Аналогічна інформація щодо контролюючого органу - відповідача підтверджена розширеними відомостями щодо Міністерства доходів і зборів України станом на 24.12.2014 р.
Судом встановлено, що станом на день винесення відповідачем оскаржуваної вимоги та станом на день розгляду справи реорганізація Західно-Донбаської ОДПІ як територіального органу Міністерства доходів і зборів в територіальний орган Державної фіскальної служби ще триває, а отже твердження представника позивача про незаконність дій Західно-Донбаської ОДПІ щодо винесення вимог про сплату боргу від 08.10.2014 р. та від 07.11.2014 р. з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-289 від 07.11.2014 р. в сумі 13397, 55 грн. є правомірними, в тому числі, не виходять за межі повноважень органу доходів і зборів, а позовні вимоги про визнання протиправними таких дій Західно-Донбаської ОДПІ, вимоги про сплату боргу та скасування зазначеної вимоги з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Що стосується питання судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем сплачено суму судового збору 182, 70 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору - 1827, 00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, решта судового збору в сумі 1644, 30 грн. підлягає стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України решту судового збору у розмірі 1644, 30 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 30.12.2014 р.
Суддя О.М. Неклеса