25 грудня 2014 року Справа № 804/16760/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача-1 Костюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо можливості залишення частини позовних вимог без розгляду за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Павлограді, відповідач-1), Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.12.2014 р., просить:
- визнати протиправними дії УПФУ в м. Павлограді щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572, 42 грн. за 2012 р., 1194, 03 грн. за 1 квартал 2013 р., 1194, 03 грн. за 2 квартал 2013 р., заборгованість за найманих працівників в сумі 220, 52 грн., всього на суму 7181, 00 грн.;
- визнати протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 і скасувати вимогу Західно-Донбаської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) № Ф-289 від 07.11.2014 р. в сумі 13397, 55 грн.;
- визнати вимоги Західно-Донбаської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.10.2013 р., від 08.10.2014 р., від 07.11.2014 р. такими, що виходять за межі повноважень Західно-Донбаської ОДПІ.
Обгрунтовуючи вимогу визнання протиправними дії УПФУ в м. Павлограді щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 7181, 00 грн. позивачем в адміністративному позові та судових засіданнях зазначено наступне. У вересні 2013 р. позивачем отримано повідомлення від УПФУ в м. Павлограді від 06.09.2013 р., в якому вказано, що станом на 05.09.2013 р. позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7181, 00 грн., в тому числі, 4572, 42 грн. за 2012 р., 1194, 03 грн. за 1 квартал 2013 р., 1194, 03 грн. за 2 квартал 2013 р., заборгованість за найманих працівників в сумі 220, 52 грн. 07.11.2013 р. позивачем отримано вимогу від Західно-Донбаської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 01.10.2013 р. на суму 7181, 00 грн. Не погодившись з вказаною вимогою, позивач направив до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідну скаргу, за результатами розгляду якої Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області винесено рішення від 17.12.2013 р. № 4621/10/04-36-10-08-09, яким оскаржена вимога Західно-Донбаської ОДПІ № Ф-289 залишена без змін. В адміністративному позові позивач вказує, що рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.2013 р. отримано ним у січні 2014 р. Користуючись своїм правом на оскарження рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої заступником Міністра винесено рішення від 04.02.2014 р. № 645/6/99-99-10-01-07-15, яким залишено без змін вимогу Західно-Донбаської ОДПІ № Ф-289 та рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.2013 р. за результатами розгляду скарги позивача. Позивач зазначив, що рішення від Міністерства доходів і зборів України отримано ним у лютому 2014 р. Позивач не погоджується з діями УПФУ в м. Павлограді щодо нарахування йому заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 7181, 00 грн., зазначав, що відповідачем-1 самостійно нараховано позивачу суми внеску, що не передбачено законом та незаконно надало дані нарахування до Західно-Донбаської ОДПІ у жовтні 2013 р. для формування вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Представник відповідача-1 в судових засіданнях заперечувала проти адміністративного позову, зазначала про безпідставність позовних вимог та порушення позивачем встановленого законодавством строку звернення до адміністративного суду з вимогами, зверненими до УПФУ в м. Павлограді.
Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях представник відповідача заперечувала проти адміністративного позову, подавала до суду письмові заперечення та доповнення до заперечень, в яких висловлено незгоду з адміністративним позовом та доводами позивача.
Судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовних вимог ФОП ОСОБА_3, звернених до УПФУ в м. Павлограді без розгляду, з підстав пропущення позивачем строків звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що не вважає адміністративний позов таким, що поданий з порушенням встановленого законодавством строку. В письмових поясненнях від 15.12.2014 р. позивач вказує, що Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому, у відповідності до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 99 КАС України межі строку звернення позивача до суду не перевищують річний строк (а.с. 92).
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до п. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
На підставі ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що для звернення позивача з вимогами про визнання протиправними дій УПФУ в м. Павлограді щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 7181, 00 грн. вимогами КАС України встановлено місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Рішення Міністерства доходів і зборів України за результатами розгляду скарги позивача отримано останнім у лютому 2014 р., про що безпосередньо зазначено позивачем. Вказаним рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.02.2014 р. № 645/6/99-99-10-01-07-15 ФОП ОСОБА_3 роз'яснено його право на оскарження прийнятого рішення в судовому порядку.
Отже, враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачу необхідно було звернутись з адміністративним позовом до суду протягом місяця з дня отримання ним рішення Міністерства доходів і зборів України від 04.02.2014 р.
Проте, адміністративний позов підписано 02.10.2014 р. та направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.10.2014 р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.
Таким чином, позивачем подано адміністративний позов поза межами встановленого ст. 99 КАС України строку. Позивачем не подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропущення строку звернення до суду.
Таким чином, звертаючись до суду з вимогами про визнання протиправними дій УПФУ в м. Павлограді щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572, 42 грн. за 2012 р., 1194, 03 грн. за 1 квартал 2013 р., 1194, 03 грн. за 2 квартал 2013 р., заборгованість за найманих працівників в сумі 220, 52 грн., всього на суму 7181, 00 грн., позивачем порушено місячний строк, встановлений ст. 99 КАС України.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 9 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду, обґрунтування поважності пропуску строку звернення та відповідних доказів суду не надано, внаслідок чого суд вважає за можливе залишити частину позовних вимог без розгляду.
Що стосується питання судових витрат, понесених позивачем при поданні адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Оскільки суд залишає адміністративний позов без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 0.0302919410.1 від 02.10.2014 р. у розмірі 73, 08 грн. за немайнові вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ч. 1 ст. 100, ст. 155, ст. 165 КАС України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572, 42 грн. - за 2012 р., 1194, 03 грн. - за перший квартал 2013 р., 1194, 03 грн. - за другий квартал 2013 р., заборгованості за найманих працівників в сумі 220, 52 грн. - всього на суму 7181, 00 грн. - залишити без розгляду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 73, 08 грн.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з відповідними позовними вимогами, за умови надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 30.12.2014 р.
СуддяО.М. Неклеса