Справа № 161/19987/14-п
Номер провадження: 3/161/4399/14
м.Луцьк 09 грудня 2014 року
суддя Луцького міськрайонного суду Калькова О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, в присутності законного представника,
- за ст. 175-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.11.2014 року близько 13.30 год. неповнолітній гр. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу Торчинського професійного ліцею, що по вул. Незалежності смт. Торчин Луцького району, курив тютюнові вироби в забороненому законом місці.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю.
Крім повного визнання своєї вини самим ОСОБА_1, також його вина у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175-1 ч.1 КУпАП.
Обираючи стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, який на момент його вчинення не досяг повноліття, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати захід адміністративного впливу у вигляді попередження.
Керуючись ст.ст. 24-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 175-1 ч.1 КУпАП та застосувати захід адміністративного впливу у вигляді попередження, на підставі ст. 24-1 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.А. Калькова