Справа: № 742/3672/14 Головуючий у 1-й інстанції: Циганко М.О. Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
03 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на Постанову Прилуцького міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково; адміністративний позов в частині позовних вимог по 06 лютого 2014 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Сторонами подано апеляційні скарги, в яких: Позивач просить судове рішення суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду скасувати та адміністративний позов задовольнити у повному обсязі; Відповідач - судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до частини першої ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно з частиною третьою ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням приписів зазначених процесуальних норм, в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, яка стала підставою для звернення з апеляційною скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, судове рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про перерахунок пенсії, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.10-11).
Листом Відповідача (від 27.03.2014 року за вих. №51/10/Д-11), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.12), Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та повідомлено, що пенсію йому нараховано згідно з вимогами чинного законодавства.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Прилуки та Прилуцькому районі Чернігівської області та отримує пенсію по інвалідності (1 категорія, ІІ група) внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджуються відповідними Посвідченнями, Виписками з Акта обстеження МСЕК, Довідкою до Акту МСЕК, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.20-22).
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (надалі - Закон №796-ХІІ) , особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема, інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ст. 63 Закону №796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VII, який набрав чинності 16 серпня 2014 року, внесено зміни в Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а саме, його Прикінцеві положення, зокрема доповнено пунктом 67, яким установлено, що норми і положення, зокрема статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, лише у період з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року Відповідачем при розрахунку додаткової пенсії Позивача за шкоду, заподіяну здоров'ю, має застосовуватись ст.50 Закону №796-XII.
Згідно з частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"», під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовами про нарахування та виплату пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судам необхідно керуватися нормами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки, позовні вимоги стосуються системних періодичних виплат, право на які у Позивача виникло із встановленням відповідного статусу, перебіг строку, коли він мав дізнатися про порушення своїх прав, розпочався з моменту отримання таких виплат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, у зв'язку з чим, судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду позовні вимоги за період з 01 січня 2005 року по 06 лютого 2014 року.
Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до частини десятої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України у м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області залишити без задоволення, а Постанову Прилуцького міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кузьменко В.В.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Кузьменко В. В.
Собків Я.М.