16 грудня 2014 року Справа № 9104/124450/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Довгої О. І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19.12.2011 року у справі № 2а-3565/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня,
5 грудня 2011 року позивач звернувся з вказаним вище позовом до суду та просив визнати дії відповідача щодо неповної виплати позивачу, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2010 рік у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19.12.2011 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу. щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2010 рік у розмірі передбаченому ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у 2011 році дія ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Водночас відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи дату звернення до суду, позовні вимоги за 2007-2010 роки необхідно залишити без розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації задоволити частково.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19.12.2011 року у справі № 2а-3565/11 скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Довга О. І.