04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" грудня 2014 р. Справа № 12/116-12/21
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Зеленіна В.О.
Ткаченка Б.О.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від прокуратури- Шевченко С.В.,
від позивача -Шевчук О.М.,
від відповідача 1- не з'явились,
від відповідача 2 - Юрчишин Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "Забір"я" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013
у справі № 12/116-12/21
за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до 1-Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
2- публічного акціонерного товариства "Забір"я"
про визнання частково недійсним та скасування наказу, витребування майна та визнання права власності
12.11.2012р. Прокуратура Київської області подала позов до Регіонального відділення ФДМ України по Київській області та ПАТ "Забір"я" про визнання НЕЗАКОННИМ та СКАСУВАННЯ наказу Регіонального відділення ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ПАТ "Забір"я" ставів вирощувальних і нагульних та ВИТРЕБУВАННЯ їх у другого відповідача на користь держави в особі першого відповідача.
Вищевказаний наказ від 02.06.1998 №5-25-7/27 прийнято на підставі ЗУ «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 №290/96, Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства (Постанова КМ України від 11.09.1996 №1099) та Планом (обов'язкової ) приватизації майна державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір"я", погодженого Кабінетом міністрів України від 25.04.1998р. Наказом перетворено ДВСРП "Забір"я" у ВАТ "Забір"я", затверджено Статут останнього та вирішено організаційно-кадрові питання ВАТ (т.1, а.с.12).
Перелік майна, що передається у власність ВАТ "Забір"я" містить перелік нерухомого майна (технологічних приміщень), а також штучно створених ставів (каскаду водогосподарських інженерних споруд по вирощуванню риби) господарського комплексу ДВСРП "Забір"я" Мінрибгоспу України.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2013 (суддя Ярема В.А.) у позові відмовлено оскільки спірне нерухоме майно є комплексними гідроспорудами, створеними шляхом будівництва для промислового риборозведення у заплаві річки Бобриця (сіл Липовий Скиток, Забір"я, Бобриця Київської області), що підтверджується паспортом «Прудового рыбного хозяйства» Проектною конторою Укрголоврибгоспу 1979р. та було приватизовано другим відповідачем у 1998р. відповідно до чинного законодавства.
Заявлений ПАТ "Забір"я" до застосування строк позовної давності судом не застосовувався в зв'язку з необґрунтованістю позовної вимоги, тобто відсутності порушення суб'єктивного права.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 скасовано, позов задоволено повністю з посиланням на незаконність приватизації в 1998 році, оскільки ставок є штучно створеною водоймою, а всі води на території України становлять її водний фонд, до якого належать і ставки, а води є власністю народу України і можуть надаватись тільки у користування. Що стосується застосування строку позовної давності, то суд апеляційної інстанції вказав, що про існування оспорюваного наказу РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 прокуратурі стало відомо лише у вересні 2012 року під час проведення перевірки законності використання земель водного фонду на території Київської області і тому на час подачі позову 12.11.2012р. строк позовної давності не пропущено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін з тих же підстав.
Заявою від 30.06.2014 ПАТ "Забір"я" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, посилаючись на лист Прокуратури Києво-Святошинського району від 16.06.2014 з якого вбачається, що про обставини приватизації майна ДВСРП "Забір"я" прокуратурі Київської області було відомо в 2008 році і тому заявник наполягає на застосуванні строку позовної давності. Вказана заява є предметом розгляду даного провадження.
Представник відповідача 1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача 1 не перешкоджає розгляду заяви. Отже, постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду заяви.
Розглянувши заяву ПАТ "Забір"я" від 30.06.2014, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
З повідомлення Прокуратури Києво-Святошинського району від 16.06.2014 №1015 вбачається, що прокуратурою району за дорученням Прокуратури Київської області у березні 2008 року була проведена перевірка за зверненням народних депутатів Сідєльника І.І. та Калєтніка І.Г. щодо розпаювання земель колективної власності ВАТ "Забір"я".
У ході перевірки прокуратурою району від підприємства було витребувано документи щодо приватизації ДП "Забір"я", зокрема, наказ Міністерства рибного господарства України від 04.10.1996, наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київської області від 02.06.1998 «Про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір"я" у відкрите акціонерне товариство», акт прийому-передачі державного майна у власність відкритого акціонерного товариства "Забір"я" від 02.12.2003, перелік нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір"я" від 02.12.2003, та інші документи, які стосувалися приватизації державного підприємства.
Під час проведення перевірки витребувані документи були надані керівництвом ПАТ "Забір"я" у розпорядження прокуратури в повному обсязі на письмовий запит прокуратури Києво-Святошинського району від 18.03.2008 за № 1015вих.
За результатами перевірки прокуратурою району 31.03.2008 було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства за відсутністю у їх діях складу злочину.
Вказана постанова була перевірена прокуратурою Київської області та залишена в силі (т.6, а.с. 6).
Таким чином, наказ РВ ФДМ України по Київській області від 02.06.1998 «Про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір"я" у відкрите акціонерне товариство та інша пов'язана з цим документація була відома позивачу з березня 2008 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до вказаних правовідносин.
Приписами статей 256, 257, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином строк позовної давності закончився 31.03.2011.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи відсутні і позивач не заявляв і не надавав доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст. ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 скасувати за нововиявленими обставинами.
2. Застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, публічного акціонерного товариства "Забір"я" про визнання частково недійсним та скасування наказу, витребування майна та визнання права власності.
3. Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013р. у справі №12/116-12/21 залишити без змін.
4. Справу №12/116-12/21 повернути господарському суду Київської області.
Головуючий суддя О.Ф. Синиця
Судді В.О. Зеленін
Б.О. Ткаченко