ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б, тел. 284-18-98
№ 910/26769/14 25.12.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Exxon Mobil Corporation (корпорація Екссон Мобіл), Штат Техас, округ Даллас, США (далі - Корпорація),
про вжиття заходів до забезпечення позову
зі справи № 910/26769/14
за позовом Корпорації
до Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,
товариства з обмеженою відповідальністю «НІСА», с. Липівка Макарівського району Київської області, та
товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агро Ресурс Енергія», м. Бориспіль Київської області,
про визнання свідоцтва України №129426 на знак для товарів і послуг частково недійсним,
за участю представників сторін:
позивача - Огнев'юка Я.В. (довіреність від 16.01.2014 №б/н);
відповідача-1 - Потоцького М.Ю. (довіреність від 21.11.2014 №1-8/8565);
відповідач-2 - не з'явився;
відповідача-3 - не з'явився,
Корпорація звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:
- визнання свідоцтва України №129426 частково недійсним відносно всіх товарів і послуг 04 та 37 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП), для яких знак було зареєстровано;
зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України №129426 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- заборону товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агро Ресурс Енергія» (далі - Торговий дім) використовувати торговельні марки Корпорації, що охороняються свідоцтвами України №1077 та №1160, а також позначення схожі з ними до ступеня змішування, всіма способами, передбаченими пунктом 4 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», в тому числі на вивісках, шляхом рекламування та при наданні послуг з продажу горючо-мастильних матеріалів, тощо.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2014 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 25.12.2014.
04.12.2014 від Компанії надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «НІСА» (далі - ТОВ «НІСА») вчиняти дії щодо відчуження свідоцтва України №129426 на знак для товарів і послуг «ПеГас», а саме: відмовлятись повністю чи частково, відчужувати або іншим способом передавати третім особам повністю або частково майнові права, видавати дозволи (ліцензії) або укладати ліцензійні чи інші договори щодо використання знаків для товарів і послуг стосовно всіх або частини товарів;
- заборонити Службі здійснювати державну реєстрацію, здійснювати публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» та вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей, що стосуються знака для товарів і послуг «ПеГас» за свідоцтвом України №129426, а саме відомостей щодо: повного або часткового передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та зміни особи власника свідоцтва України №129426; відмови повністю або частково від свідоцтва України №129426.
Зазначену заяву мотивовано тим, що ТОВ «НІСА» як власник оспорюваного свідоцтва може передати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві України №129426 товарів і послуг на підставі договору; невжиття заходів до забезпечення позову призведе до:
- необхідності залучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення даного господарського спору, що призведе до затягування судового процесу;
- неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв'язку з тим, що на момент прийняття судового рішення власником спірного свідоцтва може бути зовсім інша особа чи інші особи, що зробить неможливим припинення порушення прав інтелектуальної власності Корпорації.
У судовому засіданні 25.12.2014 представник Корпорації підтримав доводи заяви про забезпечення позову, просив її задовольнити; представник Служби не заперечував проти задоволення заяви.
Господарський суд міста Києва, розглянувши заяву Корпорації, вважає за необхідне задовольнити її частково.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 7 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
Отже, передача ТОВ «НІСА» прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №129426 призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору; неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв'язку із наявністю нових власників торгової марки; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які є чинними після їх державної реєстрації, відповідно до частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України підлягає державній реєстрації.
Пунктом 2.2. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 № 10, передбачено, що реєстр містить, зокрема, відомості про ім'я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва. У процесі ведення реєстру згідно з пунктом 2.3 Положення до нього вносяться в тому числі відомості про зміни, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва.
Відповідно до пункту 1 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи; статтею 22 Закону встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Службі здійснювати державну реєстрацію, здійснювати публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» та вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей, що стосуються знака для товарів і послуг «ПеГас» за свідоцтвом України №129426, а саме відомостей щодо: повного або часткового передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та зміни особи власника свідоцтва України №129426; відмови повністю або частково від свідоцтва України №129426, є пов'язаними з предметом спору у справі № 910/26769/14 та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Разом з тим, вимоги заяви стосовно заборони ТОВ «НІСА» видавати дозволи (ліцензії) або укладати ліцензійні договори чи інші договори щодо використання знаків для товарів і послуг стосовно всіх або частини товарів не підлягають задоволенню, оскільки відповідні дії не можуть зашкодити виконанню рішення суду, проте фактично є втручанням у господарську діяльність названого відповідача.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Exxon Mobil Corporation (корпорація Екссон Мобіл) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/26769/14 задовольнити частково.
2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «НІСА» (юридична адреса: 08014, Київська область, Макарівський район, с. Липівка, вул. Коцюбинського, 2; фактична адреса: 08000, Київська область, смт Макарів, вул. Ірунзе, 20 Б; ідентифікаційний код 32101913) здійснювати дії щодо відчуження свідоцтва України №129426 на знак для товарів і послуг «ПеГас», а саме: відмовлятись повністю чи частково, відчужувати або іншим способом передавати третім особам повністю або частково майнові права на торговельну марку «ПеГас»;
- заборони Державній службі інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) здійснювати державну реєстрацію, здійснювати публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» та вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості, що стосуються знака для товарів і послуг «ПеГас» за свідоцтвом України №129426 на знак для товарів і послуг, а саме відомостей щодо: повного або часткового передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та зміни особи власника свідоцтва України №129426; відмови повністю або частково від свідоцтва України №129426.
3. У вжитті інших заходів до забезпечення позову відмовити.
4. Боржниками за даною ухвалою є:
Державна служба інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556);
товариство з обмеженою відповідальністю «НІСА» (юридична адреса: 08014, Київська область, Макарівський район, с. Липівка, вул. Коцюбинського, 2; фактична адреса: 08000, Київська область, смт Макарів, вул. Ірунзе, 20 Б; ідентифікаційний код 32101913).
5. Стягувачем за даною ухвалою є: Exxon Mobil Corporation (корпорація Екссон Мобіл) (Штат Нью-Йорк-Джерсі 5959 Лас Колінас Булевард, Ірвінг, Техас 75039-2298, США; адреса для листування: патентно-юридична агенція «Дубинський і Ошарова»; 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 37).
6. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 25.12.2014.
7. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення, тобто до 25.12.2015.
Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.
Суддя О. Марченко