ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24407/14 22.12.14
За позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
до Державного підприємства «Чайка»
про стягнення 694644,76 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін :
від позивача Чміль В.В. - представник за довіреністю;
від відповідача Коваль І.Ю. - представник за довіреністю.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - позивач) до Державного підприємства «Чайка» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 694644,76 грн., з якої: 551874,76 грн. - основний борг, 93101,27 грн. - інфляційні втрати, 49668,73 грн. - 3% річних.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу №10-02-65 від 13.02.2002 у останнього перед позивачем виникла заборгованість, що зумовило нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 порушено провадження у справі №910/24407/14 та призначено її до розгляду на 01.12.2014. Задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача графік сплати лізингових платежів (додаток № 6) за отриману відповідачем сільськогосподарську техніку - плуг обертовий напівпричіпний ПОН-8 у кількості 1 одиниці, вартістю 77138,00 грн., графік сплати лізингових платежів (додаток № 7) за отриману відповідачем сільськогосподарську техніку - плуг обертовий напівпричіпний ПОН-8 у кількості 1 одиниці, вартістю 77138,00 грн., графік сплати лізингових платежів (додаток № 8) за отриману відповідачем сільськогосподарську техніку - плуг обертовий напівпричіпний ПОН-8 у кількості 1 одиниці, вартістю 77138,00 грн., графік сплати лізингових платежів (додаток № 9) за отриману відповідачем сільськогосподарську техніку - плуг обертовий напівпричіпний ПОН-8 у кількості 1 одиниці, вартістю 77138,00 грн., графік сплати лізингових платежів (додаток № 10) за отриману відповідачем сільськогосподарську техніку - плуг обертовий напівпричіпний ПОН-8 у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 154278,00 грн.
25.11.2014 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження.
01.12.2014 від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження, а також заява про застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні 01.12.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 22.12.2014.
19.12.2014 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення, в яких він зазначив, що оскільки відповідачем були вчинені неодноразові дії, які свідчать про визнання свого боргу, перебіг позовної давності переривався, а тому застосування строку позовної давності є безпідставним. Окрім того, просив визнати обставини пропуску строку позовної давності поважними, зважаючи на те, що у Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" був відсутній повний пакет документів за договором.
Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2014 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2014 проти позову заперечив та підтримав подану ним заяву про застосування строків позовної давності.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/24407/14.
В судовому засіданні 22.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, який долучений до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13.02.2002 між Національною акціонерною компанією «Украгролізинг», яка в подальшому змінила найменування на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг») (лізингодавець) та Державним сільськогосподарським підприємством «Чайка», яке в подальшому змінило найменування на Державне підприємство «Чайка» (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №10-02-65, предметом якого є придбання лізингодавцем на замовлення лізингоодержувача об'єкту лізингу та передача його у платне користування лізингоодержувачу в строк та на умовах, визначених цим договором. Перелік майна, назви заводів-виготовлювачів, кількість, ціна та вартість майна, що передається в лізинг, наведено у Додатках до цього Договору «Кількість, ціна та вартість майна, що передається в лізинг». Термін лізингу становить п'ять з половиною років з дати, вказаної в Акті приймання-передачі (п. 1.1. Договору).
Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору, майно передається згідно з Актом приймання-передачі у терміни, вказані в Додатках «Кількість, ціна та вартість майна, що передається в лізинг».
Пунктами 3.1.-3.3. Договору сторони погодили, що Лізингоодержувач за користування майном сплачує періодичні лізингові платежі, до яких входить: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж; сума, що сплачується лізингодавцю, як відсоток за залучені ним кошти для придбання майна; винагорода лізингодавцю за організацію фінансового лізингу, а розмір лізингових платежів, їх склад та терміни сплати встановлюються в Додатках до цього Договору «Графік сплати лізингових платежів».
Цей договір є чинним з дати перерахування лізингоодержувачем на рахунок,вказаний лізингодавцем, попереднього лізингового платежу згідно з п. 3.4. цього Договору та діє до повного виконання зобов'язань по ньому (п.п. 10.1., 10.2 Договору).
Додатком №1 до Договору сторони визначили предмет лізингу, а саме - сільськогосподарська техніка в кількості 29 одиниць на загальну суму 687574,00 грн. та відповідно до Додатку №2 до Договору предметом лізингу є сільськогосподарська техніка в кількості 15 одиниць на загальну суму 1563660,00 грн.
Додатками до Договору «Графік сплати лізингових платежів» №2, 3, 4, 5 сторони визначили черговість сплати лізингових платежів.
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у платне користування за Актом №1 від 16.04.2001 - плуг обертовий напівпричіпний ПОНП-8 у кількості 1 од. вартістю 77138,00 грн.; за Актом №2 від 07.05.2002 - плуг обертовий напівпричіпний ПОНП-8 у кількості 1 од. вартістю 77138,00 грн.; за Актом №3 від 06.06.2002 - плуг обертовий напівпричіпний ПОНП-8 у кількості 1 од. вартістю 77138,00 грн.; за Актом №4 від 06.06.2002 - плуг обертовий напівпричіпний ПОНП-8 у кількості 1 од. вартістю 77138,00 грн.; за Актом №5 від 06.06.2002 - плуг обертовий напівпричіпний ПОНП-8 у кількості 2 од. загальною вартістю 154276,00 грн.; за Актом №9 від 20.03.2002 - борона дискова важка до тракторів класу 4-5 т.с. БДВП-6.3 у кількості 1 од. вартістю 41750,00 грн.; за Актом №10 від 21.03.2002 - борона дискова важка до тракторів класу 3 т.с. БДВП-4.2 у кількості 1 од. вартістю 30700,00 грн.; за Актом №16 від 04.03.2002 - агрегат ґрунтообробний до тракторів класу 3 т.с. АГ-6 у кількості 3 од. загальною вартістю 10500,00 грн. та Актом №17 від 01.03.2002 - грунторозпушувач навісний ГРН-3.9 у кількості 1 од. вартістю 15000,00 грн., які підписані обома сторонами без заперечень.
Відповідач в обумовлений Договором та Додатками «Графік сплати лізингових платежів» строк належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 551874,76 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Укладений між сторонами Договір фінансового лізингу №10-02-65 за своєю правовою природою, є договором фінансового лізингу, правовідносини сторін щодо якого регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» та Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
За змістом ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 16 вказаного Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів не спростований, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу.
Разом з тим, 01.12.2014 представником відповідача подано письмову заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" щодо стягнення з Державного підприємства «Чайка» заборгованості за договором №10-20-65 фінансового лізингу від 13.02.2002 року.
Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
За приписами статті 257 ЦК України позовна давність установлюється тривалістю в три роки і перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, а також доданого позивачем розрахунку, сплата лізингових платежів повинна здійснюватись згідно Графіків.
В зв'язку з тим, що відповідач перестав сплачувати суму лізингових платежів, за ним рахується заборгованість: за Додатком №2 за період з 02.09.2003 по 02.09.2007; за Додатком №4 за період з 19.09.2003 по 19.09.2007; за Додатком №6 з 07.05.2003; за Додатком №7 за період з 16.04.2003 по 15.10.2007; за Додатком №8 за період з 06.06.2003 по 05.12.2007; за Додатком №9 за період з 06.06.2003 по 05.12.2007; за Додатком №10 за період з 06.06.2003 по 05.12.2007 (згідно з розрахунком основного боргу з урахуванням пені, індексу інфляції, 3% річних, наданим позивачем).
Отже, перебіг строку позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України закінчується: за Додатком №2 - 02.09.2010; за Додатком №4 - 19.09.2010; за Додатком №6 - 07.05.2006; за Додатком №7 - 15.10.2010; за Додатком №8 - 05.12.2010; за Додатком №9 - 05.12.2010; за Додатком №10 - 05.12.2010 (згідно з розрахунком основного боргу з урахуванням пені, індексу інфляції, 3% річних, наданим позивачем).
Частиною 1 статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
В письмових поясненнях на заяву про застосування строків позовної давності, позивач посилається на факт оплати відповідачем заборгованості 04.11.2011 в сумі 15000,00 грн., підписаний між сторонами акт звірки розрахунків від 07.11.2011, а також листи відповідача №469 від 20.08.2012 та №682 від 04.12.2012 які, на його думку, свідчать про визнання відповідачем боргу та переривання строку позовної давності.
При цьому, як зазначено в п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.
Отже, враховуючи ту обставину, що строк позовної давності за Додатками сплив 02.09.2010, 19.09.2010, 07.05.2006, 15.10.2010, 05.12.2010, 05.12.2010 та 05.12.2010 - факт оплати відповідачем заборгованості 04.11.2011 в сумі 15000,00 грн., підписання відповідачем акту звірки розрахунків від 07.11.2011, а також визнання відповідачем свого боргу в листах №469 від 20.08.2012 та №682 від 04.12.2012, не свідчать про те, що перебіг позовної давності переривався, оскільки вказані дії здійснені після спливу строку позовної давності.
Частиною 4 статті 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з позову, останній був поданий до суду 03.11.2014, про що свідчить відтиск печатки органу поштового зв'язку на конверті, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності, без надання жодних доказів наявності поважних причин його пропуску.
Посилання позивача на ту обставину, що у нього був відсутній повний пакет документів за спірним договором, як на поважність причин пропуску строку позовної давності, судом не приймаються до уваги, з огляду на наявне право позивача звертатися до суду з клопотанням про витребування доказів як під час розгляду справи по суті, так і до подання позову як запобіжний захід, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, яким Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" не скористалося.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення основного боргу.
При цьому, оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу у зв'язку із спливом строку позовної давності, то згідно ст.ст. 258, 266, 267 Цивільного кодексу України та враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, підстави для задоволення позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які є складовою боргу, у суду також відсутні.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в позові, з покладенням витрат по сплаті судового збору на позивача, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.12.2014р.
Суддя О.А. Грєхова