22.12.14р. Справа № 904/8822/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудремонттехнологія", м. Дніпропетровськ
про стягнення 380 190 грн. 19 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Поляков О.М.- представник, дов. від 08.01.2014р. №9-д;
від відповідача: Гордієнко Т.О. - представник, дов. від 02.01.2014р. б/н.
Позивач просить стягнути з відповідача 380 190 грн. 19 коп. - збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання умов договору підряду 01.08.2011р. №30.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до кошторису, складеного третьою організацією, вартість робіт по усуненню недоліків склала 380 190 грн. 19 коп.
Відповідач у відзиві (вх.№78181/14 від 10.12.2014р.) на позовну заяву по справі №904/8822/14 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки: - зобов'язання з виконання робіт з фарбування ємностей нафтобази виконано в повному обсязі, що підтверджується двостороннім актом прийому виконаних підрядних робіт; - підписання зазначеного акту позивачем підтвердило належне та повне виконання робіт у визначених актами обсягах і в подальшому будь-яких заяв щодо виявлення прихованих недоліків (невідповідності умовам договору) на адресу підприємства відповідача не надходило; - будь-які міркування щодо неякісного виконання робіт за договором від 01.08.2011р. №30 є безпідставними і не підтверджені жодними доказами.
Позивач у клопотанні (вх. №80500/14 від 19.12.2014р.) з метою визначення якості робіт, виконаних відповідачем, просить суд призначити інженерно-технічну експертизу якості робіт з фарбування резервуарів №4 і №5 нафтобази.
Відповідач у доповненнях (вх. №80638/14 від 19.12.2014р.) до відзиву на позовну заяву зазначає, що: - обов'язок доказування неналежної якості виконаних робіт з фарбування ємностей нафтобази покладається на позивача, який посилається на неналежну якість виконаних робіт; - до матеріалів справи не надано жодного доказу, який свідчить про негайне повідомлення відповідача про виявлені приховані недоліки; - посилання позивача на виконання відповідачем робіт за Договором на суму 172 200 грн. 00 коп. є помилковими і такими, що спростовуються поданими самим позивачем доказами; - заявлена позивачем до стягнення сума - 380 190 грн. 19 коп. фактично ним не сплачена; - заявлена вартість робіт з усунення недоліків є явно завищеною; - за заявленими вимогами закінчився строк позовної давності.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін особи заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
01 серпня 2011 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Всесвіт", як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудремонттехнологія", як підрядником, було укладено Договір підряду №30 (надалі - Договір підряду), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по фарбуванню ємностей по об'єкту „Нафтобаза" у відповідності з проектно-кошторисною документацією.
Згідно з пунктом 2.4 Договору підряду замовник здійснює контроль за якістю виконуваних робіт і ресурсів, що використовуються.
Виконання підрядних робіт щомісячно оформляється актом здачі-приймання, підписаним уповноваженими представниками сторін, акт надається підрядником не пізніше 28-го числа поточного місяця (пункт 4.1 Договору підряду).
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов Договору підряду відповідачем було виконано роботи з антикорозійного захисту м/к резервуарів на нафтобазі на суму 109 410 грн. 00 коп., про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та довідка за вересень про вартість виконаних будівельних робіт.
Позивачем було сплачено за виконані відповідачем роботи у повному обсязі, що підтверджується наданими банківськими виписками (а.с. 19 - 23).
Відповідно до пункту 9.7 Договору підряду підрядник дає гарантію на виконані роботи строком на 3 роки з дня підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.
Позивач зазначає, що протягом гарантійного строку виявилися недоліки у виконаних роботах, а саме на резервуарах №4 і №5 пошкодилось нанесене підрядником покриття та на пофарбованих поверхнях з'явились ознаки корозії поверхні, у зв'язку з чим третьою організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю „Монтажсервіс" було складено кошторис на суму 380 190 грн. 19 коп. по усуненню недоліків, які позивач вважає його збитками; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Оскільки між позивачем та відповідачем склалися господарські відносини з виконання будівельних робіт, то ці господарські відносини регулюються Господарським кодексом України.
Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, у тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Умовами виникнення зобов'язань по відшкодуванню збитків, завданої внаслідок неусунення загрози майну юридичної особи є: - наявність збитків; - протиправна дія або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння збитків; - причинний зв'язок між протиправною дією або бездіяльністю, якими створено небезпеку, і наступним її не усуненням та збитками, що їх зазнала заінтересована особа.
Протиправна поведінка в господарських правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій, або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність); протиправною бездіяльністю є нездійснення дії, яка вимагається законом.
Відповідно до частини 3 статті 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено, що ним було негайно повідомлено відповідача про виявлені недоліки, а саме про те, що на резервуарах №4 і №5 пошкодилось нанесене підрядником покриття та на пофарбованих поверхнях з'явились ознаки корозії поверхні. Наданий позивачем лист від 23.07.2014р. №23/07/14 (а.с. 24) не свідчить про повідомлення відповідача про виявлені недоліки, не зазначає їх переліку, в ньому лише зазначено про те, що раніше вже позивачем було повідомлено відповідача про виявлені недоліки.
Також у наданому відповідачем листі від 02.08.2012р. №02/08/12-1 позивачем було повідомлено відповідача про виявлені станом на 01.08.2012р. недоліки, а саме - на місцях пофарбування проявилися сліди іржі. Проте, позивачем не було повідомлено, ким виявлені такі недоліки, та на яких ємностях; двосторонній акт про виявлені недоліки позивачем не надано.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем не доведено, що, ним понесено витрати у сумі 380 190 грн. 19 коп. у зв'язку з усуненням виявлених недоліків, не доведено протиправної поведінки відповідача, а відповідно відсутній і будь-який причинний зв'язок.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для призначення у справі судової експертизи, на необхідності якої наполягав позивач, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
"26" грудня 2014р.