25 грудня 2014 року Справа № 9104/174991/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці на постанова Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товару, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та стягнення надмірно сплачених платежів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулася з адміністративним позовом до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000707/1 від 10.05.2012 року, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2/00530 від 10.05.2012 року та стягнення надмірно сплачених платежів в сумі 31106,87 грн..
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення митної вартості № 205070000/2012/000707/1 від 10.05.2012 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2/00530 від 10.05.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надмірно сплачені платежі в сумі 31106,87 грн..
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила Ягодинська митниця, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначив, що 10.05.2012 року Ягодинською митницею було відмовлено ФОП ОСОБА_1 у митному оформленні товару - яблук та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2/00530 в зв'язку з неподанням додаткових документів, а саме відомостей про помологічний сорт яблук. Без цих відомостей неможливо визначити вартість товару за першим методом. Тому з метою визначення реальної вартості ввезеного товару було застосовано шостий резервний метод та винесено рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000707/1 від 10.05.2012 року і визначено митну вартість партії товару у розмірі 23119,20 доларів США, за ціною 1,14 долара США за 1 кг. Різниця між митною вартістю визначеною відповідачем та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом склала 0,60 долара США за 1 кг., на загальну суму 12168,00 доларів США. Враховючи викладене, вважає оскаржувані рішення законними.
У зв'язку з реорганізацією судом було здійснено заміну відповідача на Ягодинську митницю Міндоходів.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення, аналогічні викладеним у ній доводам.
Представник позивача у судовом засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що оскаржуване сдове рішення є законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 07 лютого 2012 року між ФОП ОСОБА_1 та фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) було укладено контракт купівлі-продажу № 13/2012/РL про закупівлю яблук.
10 травня 2012 року позивачем через декларанта було подано для митного оформлення яблука свіжі в картонних коробках, врожаю 2011 року, сорт II, клас якості II вагою нетто 20280 кг., за ціною 0,54 доларів США/кг на загальну суму 10951,20 доларів США, що надійшли згідно контракту купівлі-продажу від 07.02.2012 року та фактури (інвойс) 6/05/2012 від 08.05.2012 року. Також для митного оформлення товару подані такі документи: контракт № 13/2012/PL від 07.02.2012 року; фактура (інвойс) 6/05/2012 від 08.05.2012 року; ВМД № 205070000/2012/022076 від 10.05.2012 року; МД № 205070000/2012/021712 від 08.05.2012 року; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 804389 від 08.05.2012 року; ДМВ-1 № 205070000/2012/ від 10.05.2012 року; сертифікат походження товару № PL/MF/AD 0175169 від 08.05.2012 року; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/9280 від 10.02.2012 року; карантинний дозвіл на імпорт (транзит) № 75/11374 від 06.12.2011 року; акт фіто-санітарного контролю під карантинних матеріалів, об'єктів та транспортних також відбору зразків для фіто-санітарної експертизи № 75/03-056/001638-1 від 10.05.2012 фіто-санітарне свідоцтво іноземної країни № 0270666 від 08.05.2012 року; сертифікат якості № КО.8231.3.2407.2012.11 від 08.05.2012 року; прайс-лист № 408 від 08.05.2012 року; калькуляцію виробника яблук, урожаю 2011 року № 406 від 08.05.2012 року; лист виробника про вартість перевезення товару № 407 від 08.05.2012 року; лист про не страхування товару № 130 від 08.05.2012 року; лист виробника яблук про наявність виробничих потужностей № 409 від 08.05.2012 року; ВМД іноземної країни № 12PL302020E0031785 від 08.05.2012 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 750 від 08.05.2012 року; повідомлення SWIFT № 3391EG.30248UBGB від 08.05.2012 року та інші документи вказані в графі 44 ВМД.
У графах 12 та 45 ВМД № 205070000/2012/022076, декларуючи договірну вартість товару в розмірі 87488,04 грн., що складає 10140 дол. США, тобто, за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), встановленим статтею 266 Митного кодексу України, позивач керувався умовами контракту № 13/2012/PL від 07.02.2012 року та фактурою (інвойсом) 6/05/2012 від 08.05.2012 року.
10 травня 2012 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2/00530 в зв'язку з неподанням додаткових документів, а саме: відомості про помологічний сорт яблук та винесено рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000707/1 від 10.05.2012 року і визначено митну вартість партії товару у розмірі 23119,20 доларів США, за ціною 1,14 долара США за 1 кг.
Різниця між митною вартістю визначеною відповідачем та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом склала 0,60 долара США за 1 кг., на загальну суму 12168 доларів США.
Відповідачем, як умову в прийняття митної декларації визначено виконання вимог, зазначених у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2/00530 від 10.05.2012 року, а саме приведення рівня митної вартості у відповідності до рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000707/1 від 10.05.2012 року, чим фактично зобов'язав позивача погодитись з визначеною Ягодинською митницею ціною товару визначену із застосуванням резервного методу.
10 травня 2012 року позивачем з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля було подано нову ВМД № 205070000/2012/022085, вказавши у ній митну вартість, визначену посадовими особами Ягодинської митниці.
Відповідно до ст. 88 Митного Кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Статтею 259 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Митного кодексу. Митний орган має право впевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних в нього відомостей в тому числі цінової інформації ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Статтею 266 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 273 цього Кодексу.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що декларуючи договірну вартість товару за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ВМД № 205070000/2012/022076 від 10.05.2012 року, позивач керувався умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № 13/2012/РL від 07.02.2012 року.
Для підтвердження митної вартості товару позивачем було надано митному органу всі документи, передбачені пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року (далі - постанова КМУ № 1766) «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, який установлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів (далі - Порядок). Пунктом 2 Порядку визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ № 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
Ягодинською митницею було здійснено порівняння заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість є нижчою митної вартості товарів, щодо яких завершено митне оформлення, внесеної до бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
Відповідно до частини 2 статті 264 МК України у разі потреби в підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 Постанови КМУ № 1766, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Згідно пункту 14 вказаної постанови, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Ягодинською митницею, як підставу для відмови в прийнятті митної декларації зазначено, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню, а транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з таких підстав: невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 262 Митного кодексу України, постанови КМУ № 1766, неподання додаткових документів для підтвердження митної вартості.
З дослідженої в судовому засіданні ДМВ-1 № 205070000/2012/021 від 10.05.2012 року вбачається, що у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості посадовою особою Ягодинської митниці зроблено запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: відомості про помологічний сорт яблук.
Вимога посадової особи Ягодинської митниці про зобов'язання декларантом подати відомості про помологічний сорт яблук є неправомірною та необґрунтованою, оскільки дослідження в галузі помології в Україні здійснює Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція, яка в своїй діяльності керується Положенням, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України № 770 від 31.10.2007 року. Відповідно до даного положення предметом помологічного дослідження є лише насіння плодових і горіхоплідних культур, садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю, а не плодів цих культур для визначення їх сорту.
Таким чином, позивач не подав зазначені документи підставно.
Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування і послідовного відхилення інших попередніх чотирьох методів визначення митної вартості відповідно до частин 5, 7 статті 266 Митного кодексу України.
Враховуючи вище викладене, не можна вважати обґрунтованими рішення відповідача про визначення митної вартості товарів за шостим резервним методом.
Тому, колегія суддів апеляційного суду вважає рішення суду першої інстанції про визнання протипраними та скасування рішення про визначення митної вартості товару, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України законним.
Однак, Волинський окружний адміністративний суд безпідставно стягнув з Державного бюджету України сплачені при розмитненні товару платежі в сумі 31106,87 грн.
Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Разом з тим, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14).
Тому в цій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року слід скасувати та прийняти нову - про відмову в позові.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Ягодинської митниці задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі № 2а/0370/2851/12 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості № 205070000/2012/000707/1 від 10 травня 2012 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2/00530 від 10 травня 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді Н.В. Ільчишин
В.Я. Макарик
Повиний текст виготовлено та підписано 29 грудня 2014 року.