пр. № 1-кп/759/541/14 ун. № 759/13557/14-к
26 грудня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -
У зв'язку з тим, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження на даний час не закінчено, а строк дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу закінчується 18 січня 2014 року, судом на виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України винесено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, вважав за необхідне продовжити тримання ОСОБА_8 під вартою.
Захисник ОСОБА_7 , яку підтримали обвинувачений та захисник ОСОБА_6 , заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , на більш м'який - домашній арешт, відтак просила строк тримання обвинуваченого не продовжувати, оскільки, на її думку, ризики, які раніше бралися до уваги судом, відпали, обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, не має наміру ухилятися від суду, має поганий стан здоров'я, а також оголошена підозра обвинуваченому свого підтвердження не знайшла.
Заслухавши думку захисників та обвинуваченого, думку прокурора, суд виходить з такого.
Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_9 , опинившись на волі, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання особи винуватою у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), тим більше в умовах, коли судовий розгляд даного провадження перебуває на стадії завершення. На це вказують й одержані судом під час судового розгляду дані про можливий зв'язок обвинуваченого ОСОБА_8 з іншими особами, щодо яких в судових органах перебувають кримінальні провадження за аналогічним звинуваченням. Крім того, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України). Також суд приймає до уваги і затягування судового розгляду даного провадження з боку сторони захисту, на що вказує численність з її боку клопотань, які мають дублюючий характер, а окремі з яких залишаються нереалізованими самою стороною захисту тривалий час (більше місяця), відкладення судового розгляду без завчасного попередження про неможливість явки на нього з боку захисника тощо.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_8 , щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження і нових даних з цього приводу захистом не надано, дані про його особу, сімейний стан, соціальні зв'язки, які на даний час не змінилися і значимість яких суд оцінює тільки в сукупності з іншими даними, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, попередити вчинення ним нових злочинів.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, поведінку учасників кримінального провадження, на даний час строк перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою не можна визнати таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності між повагою на його особисту свободу та публічними інтересами, які обумовлені захистом від тяжких злочинів і забезпеченням швидкого та повного розгляду кримінального провадження.
Приймаючи рішення щодо строку, на який треба продовжити запобіжний захід, суд приймає до уваги і час, який необхідний стороні захисту підгодовуватися до наступного судового засідання з урахуванням зайнятості захисників в інший процесах, на що було наголошено в суді захисником ОСОБА_7 .
Доводи захисту про необхідність зміни запобіжного заходу не можна визнати такими, що ставлять під сумнів вказані висновки суду.
Враховуючи обставини даної справи, які суд визнає виключними, правих підстав для зміни раніше визначеного судом розміру застави суд не вбачає.
Враховуючи викладене суд, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 201, 205, 331, 369-372 КПК України, ст. ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни, продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 23 (включно) лютого 2015 року, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_10 покладених на нього обов'язків - триста розмірів мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 365 400 грн, після внесення якої ОСОБА_9 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України. У разі внесення застави, покласти строком на два місця з дня звільнення з під варти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_11