23 грудня 2014 року м. Київ К/800/31944/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненського міського центру зайнятості на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р. у справі
за позовом Рівненського міського центру зайнятості
до відповідача ОСОБА_3
про стягнення 744,89грн., -
19.05.2011р. до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 744,89грн. звернувся Рівненський міський центр зайнятості (далі Центр зайнятості). Свої вимоги Центр зайнятості мотивував тим, що ОСОБА_3, безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 744,89грн., яка підлягає поверненню.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 6.06.2011р. позов задоволено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р., скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6.06.2011р., та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, Центр зайнятості звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.
У своїх запереченнях відповідач зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 26.02.2009 по 1.05.2010 ОСОБА_3 перебував на обліку в Центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.
Згідно з інформацією, наданою Державним архівом Рівненської області, в період перебування на обліку в Центрі зайнятості як безробітного та в період отримання матеріального забезпечення ОСОБА_3 отримував дохід під час роботи секретарем дільничної виборчої комісії територіального виборчого округу №154 з 21.12.2009, що підтверджується листом Державного архіву Рівненської області від 16.12.2010 №1407/01-10.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
За правилами абзацу 1 частини 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Аналіз вищезазначених правових норм законодавства дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення із застрахованої особи виплаченої допомоги, матеріального забезпечення та соціальних послуг є невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, зокрема неповідомлення відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
В той же час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6.01.2010 №17 «Питання підготовки та проведення виборів Президента України у 2010 році» особи, визнані в установленому порядку безробітними, можуть залучатися Центральною виборчою комісією на підставі строкових трудових договорів до оплачуваних громадських робіт, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів Президента України у 2010 році, з урахуванням вимог пунктів 18 і 19 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. N839.
Пунктом 18 вказаного Положення №839 обумовлено, що за безробітними у період участі в оплачуваних громадських роботах зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та стягнення з відповідача отриманої ним допомоги по безробіттю і доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування судового рішення.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
Касаційну скаргу Рівненського міського центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз