23 грудня 2014 року м. Київ К/800/40823/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012р. у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя
про перерахунок пенсії, -
14.12.2010р. до суду з позовом про перерахунок пенсії звернулась ОСОБА_3 Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є працюючим пенсіонером та має право на перерахунок пенсії після двох відпрацьованих років, відповідно до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р., із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009р. 12.05.2010р. вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі Пенсійний фонд) із заявою про перерахунок пенсії та отримав відповідь про те, що йому був здійснений перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007р.
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22.03.2011р. позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Пенсійний фонд здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 пенсію відповідно до ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43грн. з 1.06.2010 з урахуванням виплачених сум.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012р. апеляційну скаргу Пенсійного фонду задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому, позивач зазначила, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
ОСОБА_3 перебуває на обліку в Пенсійному фонді, отримує пенсію за віком та продовжує працювати.
Відповідно до ст. 2442 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В постановах Верховного Суду України від 20 березня 2012 року (справа № 21-62а12), від 21 березня 2012 року (справи №№ 21-456а11, 21-2а12, 21-9а12) зазначено, що частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).
За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, Пенсійний фонд обґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз