29 грудня 2014 року м. Київ В/800/5945/14
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
Борисенко І.В.
Бившевої Л.І.
Бухтіярової І.О.
Вербицької О.В.
Муравйова О.В.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014
у справі № 2а-13557/10/2670 (№ К/9991/31206/12)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014, в якій, на його думку, згадана норма права застосована інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014, наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у ній розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.
Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 у справі №2а-13557/10/2670 (№ К/9991/31206/12).
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Борисенко
Л.І. Бившева
І.О. Бухтіярова
О.В. Вербицька
О.В. Муравйов