24 листопада 2014 року м. Київ К/9991/51840/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби
на рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р.
у справі № 2270/2324/12
за позовом Державного підприємства «Шепетівське лісове господарство»
до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного від 04.05.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 03.11.2011 р. № 0000832300, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 447,07 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку відповідача.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Працівниками податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складений акт від 28.10.2011 р. №1997/23/00993320, яким встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у результаті чого встановлено несвоєчасне повернення валютної виручки та нарахована пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні експортного контракту від 17.02.2009 р. №ШП-АТ/09.
На підставі виявленого порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 р. № 0000832300, яким позивачу визначено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 44 506,24 грн.
За результатами розгляду первинної скарги позивача від 09.11.2011 р. на прийняте податкове повідомлення-рішення, рішенням ДПА у Хмельницькій області № 21679/10/25-034 від 05.12.2011 р. частково скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення у сумі 201,74 грн., в іншій частині - залишено без змін. Рішенням ДПС України № 2834/6/10-2415 від 16.02.2012 р. залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПА у Хмельницькій області від 05.12.2011 р., а скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до висновків відповідача, викладених в акті перевірки, позивач при виконанні експортного контракту від 17.02.2009 р. № ШП-АТ/09 має прострочену дебіторську заборгованість у сумі 9411,66 дол. США, що призвело до порушень вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Як свідчать матеріали справи, відповідно до контракту від 17.02.2009 р. №ШП-АТ/09 позивач (Продавець) продає, а фірма "Атлантік" С.С. ЕООД (Покупець) придбаває на умовах доставки СРТ в Белгород-Дністровський морський торговельний порт (Інкотермс 2000 р.) дров'яну деревину для технологічних потреб.
Відповідно до ВМД від 12.06.2009 р. № 512000102/9/001073 у період з 14.05.2009 р. по 28.05.2009 р. позивачем на виконання вказаного контракту було відправлено 6 ваготів вантажу для фірми "Атлантік" С.С. ЕООД у загальній кількості 348,58 куб. м. на загальну суму 9411,66 дол. США.
Згідно листа Дністровської митниці від 10.12.2009 р. № 26/02-19/4373, задекларований позивачем вантаж "Деревина дров'яна для технологічних потреб" за ВДМ від 12.06.2009 р. №512000102/9/001073 завантажена на т/х "Капрікорн". Після закінчення митного оформлення вантажу, який знаходився на т/х "Капрікорн" та відправлення у місце призначення, Службою безпеки України було ініційовано повернення судна в ДП "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт", і відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, проведено огляд місця події. У ході здійснення процесуальної дії вантаж було вивантажено на територію порту. Згідно протоколу огляду місця події від 16.07.2009 р. складеного співробітниками ГУБКОЗ СБ України, деревина дров'яна для технологічних потреб визнана речовим доказом та передана на відповідальне зберігання адміністрації порту. До прийняття остаточного рішення правоохоронними органами ніяких дій з вантажем та ВМД митницею проводитися не буде.
Крім того, судом попередньої інстанції було встановлено, що сторони контракту не змогли виконати у повній мірі виконати його умови з незалежних від них обставин.
Разом із тим, судом апеляційної інстанції було також встановлено, що такий випадок був передбачений в контракті від 17.02.2009 р. № ШП-АТ/09.
З матеріалів справи також вбачається, що заборгованість за контрактом від 17.02.2009 р. № ШП-АТ/09 була погашена іншими нерезидентами згідно договорів уступки вимог: від 12.08.2010 р. укладеного позивачем (Продавець), фірмою "Атлантік" С.С. ЕООД (Покупець) та фірмою "Герчам Диш Тиджарет" Туреччина (Платник); від 16.08.2010 р. укладеного позивачем (Продавець), фірмою "Атлантік" С.С. ЕООД (Покупець) та фірмою "Метрополь Айпи Малземелері ЛТД" Турція (Платник); та від 16.08.2010 р. укладеного позивачем (Продавець), фірмою "Атлантік" С.С. ЕООД (Покупець) та фірмою "Унілес"с.р.о." Словакія (Платник). У зв'язку з призупиненням роботи фірми "Атлантік" С.С. ЕООД на невизначений час, оплату по контракту № ШП-АТ/09 від 17.02.2009 р. за покупця продавцю проведено платником. Таким чином заборгованість фірми "Атлантік" С.С. ЕООД у сумі 9411,66 дол. США погашена в повній сумі.
У той же час, відповідач вважає, що вказана заборгованість погашена із порушенням законодавчо встановленого терміну 192 к.д. (з 02.02.2010 року по 12.08.2010 року) у сумі 991,21 дол. США, на 197 к.д. (з 02.02.2010 року по 17.08.2010 року) у сумі 8420,45 дол. США.
Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Враховуючи зазначені положення, суд попередньої інстанції встановив, що листи як Дністровської митниці від 10.12.2009 р. № 26/02-19/4373, від 14.04.2010 р. №16/02-18/1226, так і лист Управління Служби безпеки України в Одеській області від 02.04.2010 р. №65/16/1/1705 є належними доказами, що підтверджують наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання умов контракту від 17.02.2009 р. № ШП-АТ/09.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що санкції, передбачені ст. 4 названого Закону застосовуються за фактичне порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 при експорті робіт (послуг), відтак за відсутності факту поставки, підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених вимогами ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» також не має.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає за необхідне погодитись із доводами суду попередньої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р. у справі № 2270/2324/12 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.