26 грудня 2014 року м. Київ В/800/5879/14
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
Борисенко І.В.
Бившевої Л.І.
Бухтіярової І.О.
Муравйова О.В.
Приходько І.В.,
розглянувши заяву Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014
у справі № 2а/0570/8687/2012 (№ К/800/512/13)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод»
до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135 ст. 135, п.п. 135.5.12 п. 135.5 ст. 135, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог надає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 та від 25.03.2014, в яких, на його думку, відповідні норми права застосовані інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі, про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що строк погашення за векселями серії АА 0761043 від 15.03.2007, серії АА 0761066 від 03.09.2007 не приходиться на 1 квартал 2012 року, та відповідачем взагалі не доведено отримання позивачем в рахунок погашення заборгованості власні векселі від ВО «Алмаз» відповідно до акта прийому-передачі векселів від 30.03.2012.
Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 (наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права) вбачається, що, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність податковим органом заниження платником інших доходів у 1 кварталі 2012 року, а відтак, й застосування до нього в цій частині відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням.
Крім того, з ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013, також наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у ній розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.
Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справі на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Красноармійській об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 у справі №2а/0570/8687/2012 (№ К/800/512/13).
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Борисенко
Л.І. Бившева
І.О. Бухтіярова
О.В. Муравйов
І.В. Приходько