17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/60094/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Головчук С.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про визнання дій незаконними, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2011 року,
У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 3 березня 2009 року Ленінським районним судом м. Луганська були видані виконавчі листи у справі №2а-415/2008 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» до Ялтинського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення судових витрат в сумі 504,40 грн. 20 березня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим винесено постанову про відмову позивачу у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про прийняття виконавчого документа до примусового виконання. Вважає відмову відповідача у відкритті виконавчого провадження незаконною, оскільки 5 березня 2009 року виконавчий документ було направлено відповідачу разом із заявою про відкриття виконавчого провадження. Крім цього, державний виконавець у вступній частині оскаржуваної постанови зазначив, що ним розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого документа, а також помилково вказав дату видачі судом виконавчого листа 16 грудня 2008 року замість 3 березня 2009 року. Всупереч частині другій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржувану постанову відповідачем направлено 8 квітня 2009 року та отримано позивачем 27 квітня 2009 року.
Просив: визнати незаконними дії відповідача в частині несвоєчасного направлення на адресу позивача постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20 березня 2009 року;
визнати незаконними дії відповідача в частині невідповідності фактів, викладених в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20 березня 2009 року, дійсній даті видачі виконавчого листа №2а-415/2008,
визнати незаконними дії відповідача в частині повернення позивачу виконавчого листа №2а-415/2008, виданого 3 березня 2009 року Ленінським районним судом м. Луганська;
визнати незаконним та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження;
стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на оплату правової допомоги в сумі 250 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Луганська №2а-415/2008.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» судові витрати в розмірі 1,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2011 року апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, судом апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що постановою від 20 березня 2009 року відповідач відмовив позивачу у відкритті виконавчого провадження, керуючись пунктом 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про прийняття виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, скасовуючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, обґрунтовано виходили з того, що 5 березня 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено заяву (разом із виконавчим листом) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-415/2008, виданого Ленінським районним судом м.Луганська. Факт направлення позивачем заяви про відкриття виконавчого провадження підтверджується також оскаржуваною постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження, у якій зазначено, що державним виконавцем було розглянуто заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги, висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Головчук С.В.
Стародуб О.П.