19 грудня 2014 року м. Київ В/800/5607/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2014 № К/800/50466/14
у справі № 2а-2552/10/2570
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2014 № К/800/50466/14.
Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2014 № К/800/50466/14 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, зокрема пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість".
На підтвердження зазначеного заявник надав судові рішення Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 К/9991/26540/11, К/9991/28864/11 та від 16.10.2013 К/800/25962/13, в яких на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права за аналогічних обставин.
Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.10.2014 № К/800/50466/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції не застосовував положення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість".
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -
У задоволені заяви Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2014 № К/800/50466/14 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Карась О.В.
Судді Бившева Л.І.
Голубєва Г.К.
Костенко М.І.
Рибченко А.О.