"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/64866/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Тракало В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року в справі за поданням відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,
У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом про підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 грудня 2010 року.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2011 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 грудня 2010 року по 06 червня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум за вказані періоди.
02 квітня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-9202, виданого 30 березня 2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 грудня 2010 року по 06 червня 2011 року, з урахуванням виплачених сум за вказані періоди
11 жовтня 2013 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області звернувся з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення (зобов'язального характеру), встановивши спосіб виконання судового рішення на стягнення коштів з Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на користь ОСОБА_4
Така заява була обґрунтована тим, що у судовому рішенні не вказано конкретну суму, яка підлягає примусовому стягненню на користь позивача, а також, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, що є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким заяву задоволено: змінено спосіб виконання постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2011 року, визнано належним спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 920,28 грн.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судам норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частин першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення є прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядком і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановою від 17 червня 2011 року зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 грудня 2010 року по 06 червня 2011 року.
На виконання даної постанови Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області здійснило нарахування ОСОБА_4 підвищення пенсії у сумі 920,28 грн., проте у зв'язку з відсутністю коштів у Державному бюджеті України на 2011 рік виплата заборгованості не була проведена.
Встановлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена територіальним управлінням Пенсійного фонду України після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Посилання відділу державної виконавчої служби на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень визначеному статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).
У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_4 на щомісячну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни», прийняв постанову про зобов'язання органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити соціальну допомогу в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_4 соціальної допомоги за спірний період судами не здійснювався, тому змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання нарахувати та виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження міськрайонним судом при розгляді справи.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11 листопада 2014 року по справі № 21-394а14.
Таким чином, суд апеляційної інстанції неправомірно задовольнив подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення тим самим змінивши постанову по суті.
Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції правомірно виходив з того, що зміна способу і порядку виконання судового рішення у даній справі із зобов'язального характеру на стягнення конкретної суми є незаконним.
Відповідно до вимог статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області задовольнити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року скасувати, залишивши в силі ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Тракало /підпис/