"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/54647/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Тракало В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області про зобов'язання підвищити пенсію,
У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати підвищення пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути заборгованість з 01 січня по 22 травня 2010 року, грудень 2010 року, з 01 січня по 01 червня 2011 року з урахуванням здійснених виплат, а також зобов'язати у подальшому здійснювати виплату підвищення пенсії відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2011 року позовні вимоги з 01 січня по 15 жовтня 2010 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 жовтня 2010 року по 23 липня 2011 року; зобов'язано здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_4 як особі, що має статус дитини війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 жовтня 2010 року по 23 липня 2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично здійснених виплат.
22 січня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-7367/11, виданого 09 квітня 2012 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_4 як особі, що має статус дитини війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 жовтня 2010 року по 23 липня 2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично здійснених виплат.
19 липня 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області звернувся до суду з заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення нарахованої, але не сплаченої суми, а саме 1 386,08 грн. з Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на користь ОСОБА_4
Така заява обґрунтована тим, що у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України територіальне управління Пенсійного фонду України не має можливості виконати судове рішення в частині зобов'язання сплатити заборгованість.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року, заяву задоволено: змінено спосіб і порядок виконання постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2011 року. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на користь ОСОБА_4 суму підвищення пенсії як особі, що має статус дитини війни з 15 жовтня 2010 року по 23 липня 2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 1 386,08 грн.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області, посилаючись на порушення норм процесуального права просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання.
Перевіривши правильність застосування судам норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частин першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення є прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядком і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Артемівський міськрайонний суд Донецької області постановою від 28 липня 2011 року зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_4 як особі, що має статус дитини війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 жовтня 2010 року по 23 липня 2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично здійснених виплат.
На виконання даної постанови Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області здійснило нарахування ОСОБА_4 підвищення пенсії у сумі 1 386,08 грн., проте у зв'язку з відсутністю фінансування судове рішення не виконано.
Встановлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена територіальним управлінням Пенсійного фонду України після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Посилання відділу державної виконавчої служби на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень визначеному статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання відповідача вчинити певні дії чи стягнення з нього коштів).
У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_4 на щомісячну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни», прийняв постанову про зобов'язання органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити соціальну допомогу в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_4 соціальної допомоги за спірний період судами не здійснювався, тому змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання нарахувати та виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження міськрайонним судом при розгляді справи.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11 листопада 2014 року по справі № 21-394а14.
Таким чином, суди попередніх інстанцій неправомірно задовольнили подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення тим самим змінивши постанову по суті.
Відповідно до положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки обставини справи судами були встановлені правильно, проте у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права вони прийшли до помилкового висновку про задоволення подання державного виконавця, суд касаційної інстанції має право на скасування судових рішень та ухвалення нового.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області задовольнити.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про зміну способу і порядку виконання постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Тракало /підпис/