Ухвала від 03.12.2014 по справі К/9991/51985/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/51985/11

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про визнання бездіяльності незаконною, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11 листопада 2010 року позивачем на адресу відповідача було спрямовано заяву від 11 листопада 2010 року про примусове виконання рішення суду разом з виконавчим листом №2а-386/10, виданим Ленінським районним судом м. Луганська 8 листопада 2010 року, про стягнення з відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим понесених товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» витрат на оплату правової допомоги в розмірі 250 грн та судових витрат в розмірі 3,40 грн. 19 листопада 2010 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом та надано боржнику час для добровільного виконання рішення суду в строк до 23 листопада 2010 року. Оскільки у встановлений строк боржником в добровільному порядку рішення суду не було виконано, позивач звернувся до відповідача із запитом від 29 березня 2011 року з вимогою повідомити про причину затримки виконання рішення суду. 29 березня 2011 року відповідачем на адресу позивача спрямовано постанову про повернення виконавчого документу від 29 березня 2011 року з посиланням на відсутність майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення. На думку позивача, відповідач передчасно повернув на адресу позивача виконавчий лист, не здійснивши усіх необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про повернення виконавчого документу стягувачу від 29 березня 2011 року за виконавчим листом №2а-386/10, виданим Ленінським райсудом м. Луганська 8 листопада 2010 року;

визнати незаконною бездіяльність відповідача в частині не спрямування на адресу позивача постанови про закінчення виконавчого провадження; .

стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати з оплати юридичної допомоги в сумі 250 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про повернення виконавчого документу стягувачу від 29 березня 2011 року за виконавчим листом №2а-386/10, виданим Ленінським районним судом м. Луганська 8 листопада 2010 року.

Стягнуто з відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» витрати на оплату юридичної допомоги у розмірі 2,70 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» витрати з оплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року змінено. Абзац третій резолютивної частини постанови викладено у новій редакції.

Стягнуто з відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим за рахунок коштів Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» витрати на оплату юридичної допомоги у розмірі 2,70 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

11 листопада 2010 року позивачем на адресу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим було спрямовано заяву від 11 листопада 2010 року про примусове виконання рішення суду разом з виконавчим листом №2а-386/10, виданим Ленінським районним судом м. Луганська 8 листопада 2010 року, про стягнення з відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» в особі відокремленого підрозділу «Редакція газети «Правовий захист» витрат з оплати правової допомоги в розмірі 250 грн. та судових витрат в сумі 3,40 грн.

19 листопада 2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2а-386/10.

На виконання заходів примусового виконання рішення відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим були зроблені запити до Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», Ялтинського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи при управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, на що було отримано відповіді, з яких вбачається, що станом на 1 вересня 2010 року відповідач не має відкритих банківських рахунків, крім відкритого депозитного рахунку в Головному управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, а також домоволодінь в м. Ялта та курортних селищах за відповідачем не зареєстровано; автотранспорт не значиться.

29 листопада 2010 року під час виходу працівниками відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим за місцем знаходження боржника не було встановлено майна, на яке може бути звернено стягнення, про що було складено акт.

29 березня 2011 року відповідачем було винесено постанову про повернення виконавчого документу позивачу з посиланням на те, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення .

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 609 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну.

Пунктами 10 - 12 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків. Рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, подаються юридичними чи фізичними особами або їх представниками для виконання органам державної виконавчої служби та приймаються до виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». У разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, в межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, скасовуючи постанову про повернення виконавчого документу, обґрунтовано виходили з того, що державний виконавець не здійснив усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду та передчасно і без достатніх підстав закінчив виконавче провадження, оскільки боржник є державною установою та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України через органи Державного казначейства України, тому саме до Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим повинен був звернутись відповідач щодо примусового виконання рішення суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги, висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року та змінену постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Амєлін С.Є.

Кобилянський М.Г.

Попередній документ
42025476
Наступний документ
42025479
Інформація про рішення:
№ рішення: 42025477
№ справи: К/9991/51985/11-С
Дата рішення: 03.12.2014
Дата публікації: 30.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: