03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/56155/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Алуштинського міського суду Скісова Євгена Михайловича про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року,
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху в зв'язку з невідповідністю скарги вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк до 9 серпня 2011 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто позивачу в зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, суддею апеляційного суду порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач просить скасувати ухвалу судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування суддею апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, які повинні застосовуватись при постановленні ухвали про залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху, суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених процесуальним законом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Якщо не було усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, то така апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду було встановлено, що всупереч вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні апеляційної скарги позивачем не надано доказів сплати судового збору згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», не надано доказів, що підтверджують наявність у позивача пільг зі сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням позивачу строку до 9 серпня 2011 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
В матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу 25 червня 2011 року копії ухвали судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 132).
Вказані недоліки апеляційної скарги позивачем усунені не були.
Отже, суддя Севастопольського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 17 серпня 2011 року обґрунтовано повернув позивачу апеляційну скаргу в зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху.
Позивач у поданій касаційній скарзі стверджує про безпідставність стягнення з нього судового збору за подання апеляційної скарги. Проте з такими доводами позивача погодитись не можна.
Відповідно до положень пункту «б» статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», чинного на час подання апеляційної скарги, із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, сплачується державне мито у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп. З апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, ставка державного мита визначена у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, тобто 1 грн. 70 коп. (підпункт «з» пункту 1 статті 3 Декрету).
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.