17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/44616/12
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Головчук С.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року,
В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1. 7 вересня 2010 року позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання одноразової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Проте управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області виплатило позивачу компенсацію при встановленні інвалідності ІІІ групи в розмірі 189,60 грн. Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2011 року становила 941 грн, тому компенсація повинна бути виплачена в сумі 28230 грн. Просив визнати неправомірною відмову відповідача та зобов'язати сплатити на користь позивача недоплачену суму одноразової компенсації в розмірі 28 040,40 грн.
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області залишено без задоволення, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, судами порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та 7 вересня 2010 року йому встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області виплатило позивачу одноразову компенсацію в розмірі 189,60 грн, установленому постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (у редакції, чинній з 9 липня 2007 року) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується інвалідам IІI групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
Частиною сьомою статті 48 Закону № 796-XII передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Статтею 62 вказаного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836 було установлено учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, розміри одноразової компенсації, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 189,60 грн, що не відповідали розмірам, встановленим Законом № 796-XII.
Відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вихідним критерієм обрахунку спірної суми одноразової компенсації відповідно до положень статті 48 вказаного Закону визначено мінімальну заробітну плату, розмір якої встановлювався законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи приведені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про неправомірність виплати позивачу одноразової компенсації інваліду ІІІ групи у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836, та про наявність законних підстав для виплати позивачу зазначених коштів у розмірі, визначеному статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовується, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Головчук С.В.
Стародуб О.П.