02 грудня 2014 року м. Київ К/9991/37706/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Карася О.В. (головуючого), Борисенко І.В., Голубєвої Г.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а-1798/10/1970 (30972/10/9104)
за позовом Приватного підприємства "Дружба-Нафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Підприємство звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції про скасування рішення від 30.04.2010 № 0000752301, яким позивачеві визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 74 816,50 грн. за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, скасовано оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу (з доповненнями), де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що фактичною підставою для нарахування Підприємству фінансових санкцій слугував висновок фахівців державного податкового органу, викладений у акті перевірки від 28.04.2010 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), про порушення позивачем вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у проведенні розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та невидачі розрахункового документа встановленої форми. Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі встановленої нестачі пального на загальну суму 19 963,30 грн..
На підставі вказаного акту перевірки та п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР відповідачем прийнято оспорюване позивачем рішення.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності податковим органом факту проведення Підприємством розрахункових операцій без застосування РРО та невидачі розрахункового документа, оскільки сам факт нестачі товару, не доводить факту порушення таким суб'єктом порядку проведення розрахункових операцій, а державним податковим органом відповідно до вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України протилежного не доведено. \
Так, відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Порядок проведення розрахунків визначено ст. 3 Закону № 265/95-ВР, відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за невиконання зазначених обов'язків передбачено п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у вигляді фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), що здійснено без проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п. 1.7 вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а згідно п. 2.3 Порядку не допускається відображення в акті перевірки не обґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених обставин, службовими особами контролюючого органу в акті перевірки від 28.04.2010, що є носієм доказової інформації, фактично не зафіксовано факту реалізації пального без застосування РРО з посиланням на первинні документи.
Висновок про реалізацію пального без застосування РРО, що ґрунтується на підставі встановленої нестачі пального на загальну суму 19 963,30 грн., є безпідставним, оскільки факт встановлення нестачі товару (пального), оприбуткування якого здійснено господарюючим суб'єктом у встановленому законом порядку, не доводить факту порушення таким суб'єктом реалізації пального без застосування РРО та невидачі розрахункового документа встановленої форми внаслідок того, що нестачі матеріальних цінностей на підприємстві відбуваються з різних причин: з вини матеріально відповідальної особи, природного убутку тощо, які не відповідають визначенню розрахункової операції, наведеному у ст. 2 Закону.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, встановленої ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за проведення розрахункових операцій без застосування РРО та невидачі розрахункового документа встановленої форми.
Отже, в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області відхилити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а-1798/10/1970 (30972/10/9104) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.В. Борисенко
Г.К. Голубєва