15 грудня 2014 року м. Київ К/800/22159/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворіжхліб»
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014
та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013
у справі № 804/14262/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжхліб»
до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказу
Публічне акціонерне товариство «Криворіжхліб» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 363 від 24.10.2013.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014, відмовлено в задоволенні позову, з підстав правомірності прийняття спірного наказу.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, начальником Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 24.10.2013 прийнято наказ № 363 «Про проведення фактичної перевірки ПАТ «Криворіжхліб» з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)», у зв'язку з поданням ПАТ «Криворіжхліб» обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій з нульовим показником.
Проте, 29.10.2013 позивач не допустив працівників відповідача до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складно акт відмови платника податків у допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки.
Відповідно до звітів ПАТ «Криворіжхліб» про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за липень 2011 року, навпроти графи РРО ІКС - М 500 фіскальний номер 0483002763 у всіх рядках стоять прочерки, (реєстрацію вказаного вище РРО скасовано 05.07.2011), звіт про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за вересень 2012 року навпроти графи РРО Екселіо FPU-550 фіскальний номер 0483003055 у всіх рядках стоять прочерки (вказаний РРО зареєстровано 28.09.2012) і перший періодичний звіт РРО Екселіо FPU-550 фіскальний номер 0483003055 роздрукований 28.09.2012 з нульовим показником.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та в зв'язку з неподанням суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Відповідно до п. 1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, подається СГ щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).
Нормами податкового законодавства встановлено, що фактична перевірка платника податків, який проводить розрахункові операції проводиться на підставі рішення керівника податкового органу та за наявності обставин щодо її проведення.
Оскільки, в судовому порядку встановлено наявність підстав згідно пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки позивача, тому прийняття керівником відповідача наказу про проведення такої перевірки ПАТ «Криворіжхліб» є правомірним та обґрунтованим.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворіжхліб» відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний