15 грудня 2014 року м. Київ К/800/25657/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014
у справі № 0870/10231/12
за позовом ОСОБА_3
до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби № 0000911702 від 22.08.2012.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 рішення суду першої інстанції скасовано; позовні вимоги задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000911702 від 22.08.2012 в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 8 856,69 грн.; в іншій частині відмовлено в задоволенні позову.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01 по 31.12.2011, складено акт № 324/17/НОМЕР_2 від 09.08.2012, в якому зафіксовано порушення: пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. «є» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами податкового (звітного) 2011 року у передбачені строки, занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 7 085,35 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки, 22.08.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000911702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9 026,69 грн., в т.ч.: 7 085,35 грн. основного платежу та 1 941,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 отримав у 2011 році доходи від декількох податкових агентів у вигляді заробітної плати, за цивільно-правовими договорами та від операцій з продажу об'єктів рухомого майна. Загальний обсяг отриманих доходів склав 861 270,01 грн. (в тому числі 60 000 грн. від операцій продажу об'єктів рухомого майна), який перевищив сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового 2011 року, тому у позивача виник обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами податкового (звітного) 2011 року.
Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) встановлена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, та полягає у накладенні штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків. Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього розділу (п. 167.5 ст. 167 ПК України).
Згідно положень п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків бази оподаткування.
За встановлення в судовому порядку утримання податку на доходи фізичних осіб під час виплати ОСОБА_3 заробітної плати і орендної плати податковими агентами за ставкою 17% та доходу при продажу автомобіля за ставкою 5%, є безпідставним донарахування відповідачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 8 856,69 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.
Зважаючи на вказані обставини, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно наявної у справі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.06.2013 слідує, що Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області є правонаступником Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби.
На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби її правонаступником - Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Допустити заміну по даній справі відповідача - Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби її правонаступником - Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний