17 грудня 2014 року м. Київ К/800/34171/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф., Руденко Н.В., Мороз Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання незаконними дій, визнання незаконними, скасування наказу та постанови, -
25 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» (далі - ТОВ «САВ-Дістрибьюшн») пред'явило позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про
- визнання незаконним та скасування наказу № 515 від 11 листопада 2013 року;
- визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та складення акту №0464 від 12 листопада 2013 року;
- визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнень № 3 від 02 грудня 2013 року;
- визнання незаконними дій щодо внесення до акту відомостей про створення перешкод службовим особам з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області у проведенні перевірки.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про накладення штрафних санкцій № 3 від 02 грудня 2013 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про накладення штрафних санкцій № 3 від 02 грудня 2013 року.
В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим рішеннями суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі Інспекція з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, а рішення суду першої інстанції залишити в силі в цій частині.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що на підставі депутатського звернення народного депутата України № 216-к від 11 жовтня 2013 року про продаж контрафактної та несертифікованої продукції у торгівельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот», Держспоживінспекція України листом № 5114-2-7/7 06 листопада 2013 року зобов'язала керівників територіальних органів Держспоживінспекції України перевірити факти, викладені у зверненні, і в разі їх підтвердження вжити заходів відповідно до норм чинного законодавства України.
Начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів», «Про звернення громадян», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та згідно депутатського звернення від 06 листопада 2013 року та згоди Держспоживінспекції України від 07 листопада 2013 року, 11 листопада 2013 року видав наказ № 515 «Про проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності», відповідно до якого наказано провести перевірку магазину «Фокстрот» ТОВ «САВ-Дістрибюшн», що знаходиться по проспекту Курчатова, 6 у м. Нетішині у термін з 12 листопада 2013 року по 13 листопада 2013 року щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, норм і правил по конкретному продажу (надання) товару (роботи) послуги.
На підставі вказаного наказу про проведення перевірок, посадовій особі відповідача видано направлення № 02-20/515 від 11 листопада 2013 року на проведення перевірки в магазині «Фокстрот» ТОВ «САВ-Дістрибюшн» по проспекту Курчатова, 6 у м. Нетішині в термін з 12 листопада 2013 року по 13 листопада 2013 року, з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, правил торгівлі.
Посадовими особами відповідача 12 листопада 2013 року проведена позапланова перевірка в магазині «Фокстрот» ТОВ «САВ-Дістрибюшн» по проспекту Курчатова, 6 в м.Нетішині, за результатами якої складено акт № 0464.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що посадовою особою позивача створено перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів з проведення перевірки якості продукції, зокрема відмовлено у наданні документів, пояснень, довідок, матеріалів та інших копій необхідних документів, які характеризують якість продукції.
Даною перевіркою встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області винесено постанову № 3 від 02 грудня 2013 року «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою застосовано до ТОВ «САВ-Дістрибюшн» штраф у розмірі 61706780,00 грн.
Вартість реалізованої продукції позивача взята із листа Головного управління Міндоходів у м. Києві №2336/8/26-59-15-03-59 від 21 листопада 2013 року, отриманої на запит Інспекції України з питань захисту прав споживачів №5410-2-7/8 від 22 листопада 2013 року, згідно якої операції на митній території України за жовтень 2013 року, що оподатковуються основною ставкою, становлять 617067,8 тис. грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнень № 3 від 02 грудня 2013 року, виходив з того, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області діяла на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції із таким висновком суду першої інстанції не погодився та зазначив, що відповідачем неправильно зроблено розрахунок штрафних санкцій, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що постанова відповідача про накладення стягнень № 3 від 02 грудня 2013 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки суд не може розраховувати санкції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджуючись з правовою позицією суду апеляційної інстанції, зазначає наступне.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно підпунктів 2, 12 частини 1 та частини 2 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.
Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» визначена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із матеріалів справи перевіркою магазину «Фокстрот» по проспекту Курчатова, 6 в м. Нетішині встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідачем прийнято постанову № 3 від 02 грудня 2013 року, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 61706780 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що інформація про вартість реалізованої продукції позивача взята з листа Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21 листопада 2013 року, отриманого на запит Інспекції України з питань захисту прав споживачів № 5410-2-7/8 від 22 листопада 2013 року. Зі змісту даного листа вбачається, що відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» загальний обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, складає 61706775,8 тис. грн.
Відповідно до п. 3.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.
Згідно з підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Із системного аналізу вказаних норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що до загального обсягу операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою податку на додану вартість, включаються не лише операції з реалізації продукції. В свою чергу, до вказаного загального обсягу операцій не включаються операції з реалізації продукції, які оподатковуються за іншими, ніж основна, ставками податку на додану вартість.
Поняття «вартість реалізованої продукції» та «загальний обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» не є тотожними, а тому відповідач безпідставно врахував відомості про обсяг операцій позивача на митній території України за жовтень 2013 року для визначення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24 жовтня 2006 року № 9373-2-5/18 «Щодо надання роз'яснення про порядок притягнення до відповідальності госпсуб'єктів за порушення законодавства про захист прав споживачів» та вимог пунктів 2 - 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» адміністративно-господарські санкції нараховуються у процентному відношенні від вартості одержаної для реалізації партії товару або її залишку (пункт 10 частини 1), тобто виходячи з ціни, за яку товар було отримано. Відповідно до вимог пунктів 1 та 8 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» розрахунок адміністративно-господарських санкцій проводиться виходячи з ціни, за якою товар було реалізовано.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до вірного висновку про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про накладення штрафних санкцій № 3 від 02 грудня 2013 року.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Згідно з частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: