"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/53136/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Калініні О.С.
за участю представників сторін:
позивача - Титаренка Т.А.
відповідача - Гринчишиної А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Концерну «Техвоєнсервіс»
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014
у справі № 2а-9932/11/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
до Концерну «Техвоєнсервіс»
про стягнення податкового боргу
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2013 по справі № 2а-9932/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 5 637 797,10 грн., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, позов задоволено.
17 жовтня 2013 року у справі виданий виконавчий лист.
11 червня 2014 року до суду першої інстанції надійшла заява Концерну «Техвоєнсервіс» від 10.06.2014 б/н про відстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2013 у даній справі на один рік, мотивуючи її тим, що Концерн «Техвоєнсервіс», який є державним господарським об'єднанням, заснований на державній формі власності та на підставі наказу Міністра оборони України від 07.06.2005 № 309, через своє скрутне фінансове становище та в силу мораторію на відчуження статутного майна, наразі не має змоги виконати постанову суду від 03.01.2013. Виконання вказаного судового рішення в примусовому порядку фактично призведе до банкрутства підприємства. Також заявник звертає увагу на те, що Концерн здійснює відновлення техніки військово-промислового комплексу на виконання Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» та на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 626-р - уповноважений здійснювати реалізацію на внутрішньому ринку певного військового майна, на підставі укладених з Міністерством оборони України договорів, а тому, з урахуванням механізму виконання таких судових рішень існує реальна загроза списання коштів з рахунків Концерну, що належать державі в особі Міністерства оборони України, та це призведе до нецільового використання бюджетних коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014 заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення задоволено; відстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2013 у справі 2а-9932/11/2670 до 23 червня 2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 скасовано ухвалу суду першої інстанції від 23.06.2014 та постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви Концерну «Техвоєнсервіс» про відстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2013.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення.
Задовольняючи заяву концерну, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надані докази на підтвердження відсутності коштів або інших активів, достатніх для погашення заборгованості.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в її задоволенні, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що Податковим кодексом України визначено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення податкового боргу, а органом стягнення за таким рішенням є контролюючий орган.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та положення ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції погоджується з висновком окружного адміністративного суду про наявність підстав для задоволення заяви Концерну про відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, касаційна скарга Концерну «Техвоєнсервіс» підлягає задоволенню, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 - скасуванню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014 - залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Концерну «Техвоєнсервіс» задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 скасувати та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2014.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний