19 грудня 2014 року м. Київ К/800/31145/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Одеси, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року,
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що суддею Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. 8 грудня 2011 року неправомірно винесено постанову, якою ОСОБА_1, обвинуваченого за статтею 384 ч.2 Кримінального кодексу України, по кримінальній справі №07201100022, сфабрикованій відносно нього, змінено міру запобіжного заходу, з підписки про невиїзд на тримання під вартою, в результаті чого позивач зазнав моральних страждань та просив стягнути моральну шкоду з Київського районного суду м. Одеси через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в розмірі 10000000 гривень та постановити окремі ухвали на адресу Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів за фактом порушення суддею Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. Конституції України, законів України та присяги судді.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2012 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, яким розглянути справу по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000000 грн. при цьому зі змісту позову не вбачається того, що позивач просив вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Позов заявлений лише про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, а тому суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про те, що зазначені дії відповідача не можуть бути предметом розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки порядок їх вирішення врегульований нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для розгляду зазначеного позову у порядку адміністративного судочинства.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Ємельянова В.І.
Рецебуринський Ю.Й.