Номер провадження: 22-ц/785/9972/14
Головуючий у першій інстанції Добров П.В.
Доповідач Гайворонський С. П.
16.12.2014 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Кононенко Н.А.
при секретарі Феленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, до ОСОБА_6, третя особа ВДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року,
встановила:
21 жовтня 2013 року ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа ВДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8, а також в якості співвідповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10.
В процесі розгляду справи ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявою від 21 травня 2014 року збільшила позовні вимоги, просила суд:
- визнати договір купівлі-продажу № 649 від 14 червня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8 - недійсним, повернувши сторони договору до первісного стану.
- визнати договір купівлі-продажу № 655 від 14 червня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8 - недійсним, повернувши сторони договору до первісного стану.
- стягнути в рівних частках з ОСОБА_6, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3229,42 грн. у вигляді судового збору (229,42 грн.) та витрат на правову допомогу (3000 грн. 00 коп.).
В обґрунтування позову ОСОБА_3 послалась на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2010 року з відповідача, ОСОБА_6, на користь ОСОБА_3, стягнуті аліменти на утримання доньок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 500 грн. в місяць на кожну дитину. Рішенням суду також стягнуто 500 грн. в місяць в якості аліментів на дружину досягнення дитиною трьохрічного віку на користь позивачки до 29 листопада 2011 року.
Рішення набрало законної сили та на його підставі був виданий виконавчий лист № 2-3325/10р. від 13 липня 2010 року про стягнення аліментів на дітей, у якому зазначено «стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 500 (п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 30 березня 2010 року і до їх повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно».
Вказаний виконавчий лист було надіслано до ВДВС Комінтернівського РУЮ для примусового виконання, який відкрив виконавче провадження 24 січня 2013 року та 26 лютого 2013 року виніс постанову про арешт майна боржника ОСОБА_6 та заборону його відчуження.
Як вбачаться з третьої сторінки інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №19018736 від 19 липня 2013 року, 21 березня 2013 року була проведена державна реєстрація обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_6 на підставі постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 26 лютого 2013 року.
Після з'ясування, що в виконавчому листі судом було допущено описку (прізвище відповідача зазначено як «ОСОБА_6»), за заявою начальника ВДВС Комінтернівського РУЮ, суд постановив ухвалу від 09 вересня 2013 року про виправлення описки, видавши 30 вересня 2013 року новий виконавчий лист №2-3325/2010, у якому вказано наступне «стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 500 (п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 30 березня 2010 року і до їх повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно».
Державним виконавцем, в процесі виконання судового рішення, після виправлення описки в виконавчих листах було встановлено, що боржнику належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №587862 від 31 грудня 2008 року, виданого виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
З першої та другої сторінок інформаційної довідки вбачається, що право власності боржника на вказаний будинок було припинено на підставі договорів купівлі-продажу № 649 та № 655 від 14 червня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу ОСОБА_8
На думку позивача таким чином, незважаючи на арешт державного виконавця і зареєстроване в реєстрі обтяження, відповідач здійснив продаж свого будинку через три місяці після реєстрації обтяження та через чотири місяця після прийняття постанови про накладання арешту.
В судовому засіданні:
- позивач та її предстаник позов підтримали та просили його задовольнити;
- відповідач ОСОБА_6 просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що договори купівлі-продажу № 649 та № 655 від 14 червня 2013 року, посвідчені приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, були укладені з дотриманням вимог діючого законодавства;
- відповідач ОСОБА_9 проти позову заперечувала, вказавши, що на момент укладання договорів купівлі-продажу, були відсутні обставини які б перешкоджали укладанню договорів про відчуження майна, а тому, позов є недоведеним та необґрунтованим;
- відповідач ОСОБА_10 проти позову заперечував, вказавши, що на момент укладання договорів купівлі-продажу, були відсутні обставини які б перешкоджали укладанню договорів про відчуження майна, а тому, позов є недоведеним та необґрунтованим;
- третя особа приватний нотаріус Комінтернівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 надав суду письмові пояснення в яких вказав, що вищезазначені договори купівлі-продажу було посвідчено ним з дотриманням вимог діючого законодавства.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року в задоволенні уточненої позовної заяви ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні вищевказаного позову, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Згідно з рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року у цивільній справі № 2-3325/10 про виправлення описки у виконавчих листах, прізвище позивача вказано - ОСОБА_3, а не ОСОБА_3, а у позові, який розглядається судом, прізвище позивача вказано ОСОБА_3, при цьому позивачка не надала суду ніяких документів щодо переміни прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.
Приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8, 14 червня 2013 року за участю ОСОБА_6 було посвідчено два договори купівлі- продажу, а саме:
за реєстром № 649 договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_6 (продавець) продав, а ОСОБА_9 (покупець) купила 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого ним було проведено державну реєстрацію переходу права власності на 1/2 частку вищезазначеного житлового будинку, про що видано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4872194, номер запису про право власності 1303458, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 83063851227;
за реєстром № 655 договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_6 (продавець) продав, а ОСОБА_10 (покупець) купив 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого ним було проведено державну реєстрацію переходу права власності на 1/2 частку вищезазначеного житлового будинку, про що видано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4875799, номер запису про право власності 1304414, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 83063851227.
Вищезазначені договори купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8 з дотриманням вимог діючого законодавства.
Договори підписано сторонами у присутності нотаріуса. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_6 відчужуваного нерухомого майна, перевірено. Особу ОСОБА_6 перевірено за паспортом НОМЕР_2, виданим Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 31 липня 1997 року.
Зазначений житловий будинок належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 31 грудня 2008 року та зареєстрованого у Комінтернівському районному бюро технічної інвентаризації РПВН 26351360, витяг № 21789184 від 05 лютого 2009 року.
Відсутність заборони відчуження та арешту вищезазначеного нерухомого майна та всього майна відчужувача - ОСОБА_6, відсутність іпотеки, обтяження, інших речових прав щодо вищезазначеного нерухомого майна та всього майна відчужувача, відсутність податкової застави - перевірено за даними єдиного та державних реєстрів, про що до справ нотаріуса долучено:
- відповідні витяги за результатами пошуку інформації у порядку доступу нотаріуса до державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ідентифікатори пошуку 14698842. 14699013, 14708835, 14708999 від 14.06.2013);
- витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (від 14.06.2013);
- інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексні номери 4869235, 4869373, 4873567. 4873675 від 14.06.2013).
Згідно вищезазначених витягів та інформацій:
станом на 14 червня 2013 року за параметрами запиту: адреса об'єкта нерухомого майна (АДРЕСА_1) - ВІДОМОСТІ ВІДСУТНІ;
станом на 14 червня 2013 року за параметрами запиту: за ідентифікаційними даними фізичної особи (ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1) -ВІДОМОСТІ ВІДСУТНІ.
Пошуки на фізичну особу: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1, було проведено ним з дотриманням вимог порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ № П41 від 26 жовтня 2011 року та порядку доступу нотаріусів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом МЮУ № 1936а/5 від 02.08.2011 (зі змінами), за ідентифікаційними даними фізичної особи - прізвище, ім'я та по-батькові, податковий номер.
На момент посвідчення приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8 вищезазначених договорів (14 червня 2013 року) було дійсним обтяження, внесене до державного реєстру прав на нерухоме майно за параметрами на фізичну особу: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1, визначеними у постанові ВДВС Комінтернівського РУЮ.
Вищезазначену постанову ВДВС від 26 лютого 2013 року про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_6 було винесено на підставі виконавчого листа № 2-3325/10р. про стягнення аліментів від 13 липня 2010 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2010 року.
Саме у цьому виконавчому листі прізвище боржника було помилково зазначено «ОСОБА_6».
Отже, прізвище боржника зазначене в постанові ВДВС від 26 лютого 2013 року про арешт всього нерухомого майна та внесене до державного реєстру речових прав на нерухоме майно «ОСОБА_6», а прізвище продавця за посвідченими договорами «ЛЄЖЄВ».
При цьому інші параметри: ім'я та по-батькові, податковий номер - співпадають.
Тобто, 13 липня 2010 року Суворовським районним судом м. Одеси було зроблено орфографічну помилку у виконавчому листі № 2-3325/10 р. про стягнення аліментів, виданого на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2010 року, а саме прізвище боржника було помилково зазначено «ОСОБА_6».
Саме ця орфографічна помилка, зроблена ще у 2010 році, призвела до того, що проведені приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8 пошуки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за параметрами на фізичну особу продавця: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1, не надали відповідного результату, а саме замість інформації про наявність арешту на все нерухоме майно приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8 було отримано інформацію про відсутність інформації про арешт.
Виправлення помилки відбулося через декілька місяців після посвідчення нотаріусом зазначених договорів купівлі-продажу.
У зв'язку з проведенням перевірки Головним управлінням юстиції та викладеними обставинами приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8 було проведено 04, 07, 08 жовтня 2013 року додаткові перевірки за даними єдиного та державних реєстрів за параметрами запиту на об'єкт нерухомого майна та за параметрами запиту на фізичну особу: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1.
08 жовтня 2013 року нотаріусом отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за індексним номером 10490566 за параметрами запиту на фізичну особу: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1 (копії якої було додано до пояснення на всі скарги), згідно якої наявна наступна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень:
- обтяження № 1988174 (спеціальний розділ), зареєстроване 01 серпня 2013 року на підставі постанови № 36103075 від 17 липня 2013 року ВДВС Комінтернівського РУЮ на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, власник ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1.
Інші відомості щодо обтяжень на зазначене нерухоме майно та на ОСОБА_6 - відсутні.
Державний реєстратор на підставі підпункту 5, пункту 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мав відмовити у державній реєстрації обтяження № 1988174 (спеціальний розділ), зареєстрованого 01 серпня 2013 року, тобто після посвідчення нотаріусом вищезазначених договорів купівлі-продажу, оскільки заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно за новим правонабувачем.
У розділі на зазначене нерухоме майно інформація про арешт відсутня.
У зв'язку з вищевикладеним суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що вищезазначені договори купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом КРНО Одеської області ОСОБА_8 з дотриманням вимог діючого законодавства.
При цьому, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що позивач та її представник не довели ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх вимог щодо вищевказаного позову, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, до ОСОБА_6, третя особа ВДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді С.П. Гайворонський
Л.Є. Виноградова
Н.А. Кононенко