Справа № 521/21299/13-ц
Провадження № 2/521/756/14
04 грудня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря - Плєхової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру недійсним та виселення, -
До Малиновського районного суду м.Одеси звернувся квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру недійсним та виселення, в якому вказував на те, що відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном. До військового майна належать також будинки та споруди.
Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Так, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси веде облік казармено-житлового фонду в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ від 21 квітня 2011 року №215 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» та Положенням про КЕВ м.Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст.ст.29,30 ЖК України.
Відповідач - ОСОБА_1 під час проходження військової служби в Одеському військовому окрузі у 1994 році з відомчого житлового фонду Міністерства оборони України забезпечувався житловим приміщенням - однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 (площею 12,3кв.м.) де до теперішнього часу проживає разом із дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 . На дане житлове приміщення відповідачеві КЕЧ Одеського району (нині КЕВ м.Одеси) видано посвідчення №135 від 17.10.1994р. Оскільки відповідачі забезпечені житловою площею нижче за рівень, визначений чинним законодавством, а саме на трьох осіб -загальною площею 12,3кв.м. за п.1 ст.34 ЖК України продовжували знаходитись на обліку військовослужбовців, потребуючих поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні. В 1995р. ОСОБА_1 звільнено з лав ЗСУ за станом здоров'я з вислугою 27 років. 03.06.1995р. відповідача згідно вимог чинного житлового законодавства включено до позачергової черги на отримання жилого приміщення. 12.12.2012р. відповідачі підписали письмове зобов'язання про звільнення житлового приміщення, що розташоване за адресою - АДРЕСА_2 та передати його КЕВ м.Одеси при отриманні нової двокімнатної квартири в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що було нотаріально посвідчено.
15.01.2013р. на засіданні житлової комісії управління Південного оперативного командування (згідно протоколу №1) ОСОБА_1 та членам його сім'ї (доньці - ОСОБА_3 ) розподілено житлову площу для постійного проживання: двокімнатну квартиру площею 54,4кв.м. за адресою - АДРЕСА_4 . Розподіл даного житла погоджено та затверджено начальником КЕВ м.Одеси, головою житлової комісії Одеського гарнізону та начальником Одеського гарнізону.
Приморська райадміністрація Одеської міської ради видала ордер (№009436 серія ПР) на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_5 .
Однак відповідачі шляхом омани, не виконавши свої зобов'язання щодо звільнення однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (площею 12,3кв.м.), отримали ордер на квартиру АДРЕСА_5 з житлового фонду Міністерства оборони України та заселилися у дане житлове приміщення.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати недійсним ордер №009436 серія ПР від 21 травня 2013 року, виданий Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради ОСОБА_1 на заселення в квартиру АДРЕСА_5 та виселити всіх відповідачів із вказаної квартири а також стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.
В останнє судове засідання представник позивача не з'явився, сповіщений належним чином. Надав суду клопотання, в якому підтримав свій позов, просив його задовольнити та провести судове засідання без його участі.
Відповідачі в останнє судове засідання не з'явилися, сповіщені належним чином. В попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнали.
Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення начальника Одеського гарнізону від 17 жовтня 1994 року на ім.»я військовослужбовця ОСОБА_1 видано посвідчення №135 від 17 жовтня 1994 року на право зайняття житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_2 на склад сім'ї дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 . Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано. Розпорядженням КЕВ м.Одеси від 02.11.2007р. на підставі рішення начальника КЕВ м.Одеси від 02.11.2007р. переоформити особистий рахунок квартири АДРЕСА_6 на ОСОБА_2 з правом укладення договору найму цієї площі. Склад сім'ї три особи, в тому числі: ОСОБА_1 , 1950р.н. - попередній головний квартиронаймач; ОСОБА_2 , 1963р.н. - дружина; ОСОБА_3 , 1994р.н. - донька. Цим же розпорядженням виключено вказану квартиру із числа службових. З витягу з протоколу №14 засідання житлової комісії управління Південного оперативного командування від 18 грудня 2007 року вбачається, що на підставі наказу МО України від 03.02.1995р. №20 на підставі існуючої черги та уточнених списків, нижчепойменованих військовослужбовців рахувати перебуваючими в черзі житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування полковника запасу ОСОБА_1 , який проживає у службовій однокімнатній квартирі площею 12,3 кв.м. по АДРЕСА_2 в загальній черзі з 05.11.1993р., позачерговій черзі з 03.06.1995р. та першочерговій з 05.11.1993р., а також змінити склад сім'ї на 2 особи (він, донька -1994р.н) у зв'язку із розірванням шлюбу з дружиною. В матеріалах справи є копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виданого 06.03.2008р. Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №97. 28 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до голови житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування із заявою, в якій вказував на те, що у зв'язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_2 просить зняти з черги на отримання житла ОСОБА_2 та залишити його з донькою - ОСОБА_3 , склад сім'ї - дві особи. Згідно довідки (виписки з будинкової книги про склад сім'ї та прописку), виданої 08.08.2012р. будинкоуправлінням АДРЕСА_7 вбачається, що особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 відкрито на ім.»я ОСОБА_2 та в ній з 27.02.1995р. зареєстровані: ОСОБА_5 - основний квартиронаймач, ОСОБА_1 - колишній чоловік, ОСОБА_3 - донька. З довідки штабу ордена червоного прапора Південного оперативного командування від 06.11.2012р. про перевірку житлових умов вбачається, що комісія перевірила житлові умови ОСОБА_1 , який проживає в у квартирі АДРЕСА_1 , яка складається з однієї кімнати, в якій проживає три особи, а саме: ОСОБА_1 , донька - ОСОБА_3 та колишня дружина - ОСОБА_2 , на яку відкрито особовий рахунок з 02.11.2007р. та було зроблено висновок, що ОСОБА_1 потребує надання постійного житла. Згідно ст.61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Статтею 509 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. В матеріалах справи є нотаріально посвідчена копія заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 від 12 грудня 2012 року, з якої вбачається, що вказані особи діють вільно, цілеспрямовано, свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, не порушуючи прав третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, не помиляючись щодо обставин, викладених у цій заяві, розуміючи значення, умови й правові наслідки та зміст цієї нотаріальної дії, у відповідності до їхньої волі і волевиявлення, цією заявою доводять до відому, що вони не будуть приватизувати та реєструвати право власності, а звільнять та здадуть Міністерству оборони України, КЕО місті Одеси на протязі двох календарних місяців квартиру під номером АДРЕСА_1 уразі отримання ізольованої двокімнатної квартири в АДРЕСА_3 , у житловому стані, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В цій же заяві вказано, що основним квартиронаймачем є ОСОБА_2 . Відповідно до ст.58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. З витягу з протоколу №1 засідання житлової комісії управління Південного оперативного командування від 15.01.2013р. вбачається, що було постановлено розподілити згідно позачергової черги полковнику у відставці ОСОБА_1 перебуваючому на квартирному обліку при управлінні Південного оперативного командування у загальній черзі з 05.11.1993р., першочерговій черзі з 05.11.1993р. та позачерговій з 03.06.1995р. двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_8 (житлова площа - 29,32кв.м., загальна площа - 54,4кв.м.) на склад родини 2 особи (він, донька -1994р.н. з надлишком житлової площі, як різнополі), яка розглянута комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України (протокол №228 від 25.12.2012р.) для постійного подальшого проживання полковнику у відставці ОСОБА_1 із родиною з 2-х осіб. Полковника у відставці - ОСОБА_1 , 1950р.н., доньку - ОСОБА_3 , 1994р.н. із зняттям всіх членів родини з квартирного обліку. 07 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з клопотанням про видачу йому ордеру на розподілену 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_9 на склад родини з двох чоловік - він та донька - ОСОБА_3 . В цій заяві ОСОБА_1 вказував, що раніше займану площу у квартирі АДРЕСА_1 зобов'язуються звільнити. Згідно витягу із розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №250 від 14.05.2013р. вирішено затвердити протоколи організацій та видати ордера за їх клопотанням та заявами громадян. ОСОБА_1 , офіцеру запасу, на ізольовану квартиру АДРЕСА_10 на склад родини -2 особи (він, донька - ОСОБА_3 ). 21 травня 2013р. ОСОБА_1 на склад сім'ї 2 особи: він та донька - ОСОБА_3 на підставі розпорядження №250 від 14.05.2013р. Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради видано ордер №009436 серії ПР на право зайняття житлового приміщення житловою площею 29,32кв.м.., яке складається з двох кімнат у квартирі АДРЕСА_5 . Таким чином суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 не було включена до зазначеного ордеру і відповідно житлова площа у квартирі АДРЕСА_5 на неї не розподілялася. Згідно до копії паспорта ОСОБА_1 він був знятий з обліку за адресою - АДРЕСА_2 з 04.06.2013р. Згідно до копії паспорта ОСОБА_3 вона була знята з обліку за адресою - АДРЕСА_2 з 04.06.2013р. Відповідно до довідки про склад сім'ї та прописку від 24.07.2013р., виданої будинкоуправлінням АДРЕСА_7 , з 04.06.2013р. у квартирі АДРЕСА_5 зареєстровані та проживають - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтвердили в судовому засіданні відповідачі. ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копією її паспорта та її поясненнями. Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після зняття з реєстрації за адресою - АДРЕСА_2 зареєструвалися у квартирі АДРЕСА_5 , на яку їм було видано ордер. Згідно до ст.59 Житлового кодексу Української РСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі. Як пояснювали в судовому засіданні відповідачі в квартирі АДРЕСА_5 проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Крім того, суд зазначає, що позивач також звертався до Малиновського районного суду м.Одеси із позовною заявою до відповідачів про виселення з квартири АДРЕСА_1 , яка ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 14 квітня 2014 року була залишена без розгляду. Статтею 117 Житлового кодексу України передбачено, що у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення. У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з іншим підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали. Аналізуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що відповідачі дійсно потребували поліпшення житлових умов, на ім.»я ОСОБА_1 на склад сім'ї 2 особи ( він та донька ОСОБА_3 ), Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради правомірно було видано ордер №009436 серії ПР на право зайняття житлового приміщення житловою площею 29,32кв.м.., яке складається з двох кімнат у квартирі АДРЕСА_5 , а отже підстав для визнання вказаного ордеру недійсним немає. Що стосується посилання позивача на п.п.4.10., 4.11 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерство Оборони України №737 від 30.11.2011р., якою визначено, що військовослужбовці, за якими заброньовано житло для постійного проживання менше норми жилої площі, встановленої для даного населеного пункту, отримати інше жиле приміщення для постійного проживання можуть лише після здачі заброньованого жилого приміщення до КЕВ (КЕЧ) району та зняття з реєстрації в ньому всіх членів сім'ї суд зазначає, що на момент отримання ордеру №009436 серії ПР на право зайняття житлового приміщення житловою площею 29,32кв.м.., яке складається з двох кімнат у квартирі АДРЕСА_5 ОСОБА_2 вже не була членом сім'ї ОСОБА_1 , оскільки на той час вони вже були розлучені. Оскільки судом не було встановлено порушень, які б слугували підставою для визнання ордеру, виданого на ім'я ОСОБА_1 на право зайняття квартири АДРЕСА_5 , недійсним, інших доказів позивачем надано не було, вимоги позивача щодо виселення відповідачів зі спірної квартири також задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст. 16, 509 ЦК України, ст.ст.58, 59, 117 Житлового кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру недійсним та виселення залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН