Справа № 520/2632/14-ц
Провадження № 2/520/3591/14
08.12.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
при секретарі - Камінській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради про виселення з гуртожитку, -
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (надалі - КЕВ) звернувся до суду та просить виселити ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_3 , 1999 року народження та малолітню ОСОБА_3 , 2004 року народження із житлового приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому представник позивача посилається на те, що будівлі військового містечка № НОМЕР_1 , зокрема і гуртожиток № НОМЕР_2 , розташовані на АДРЕСА_2 є військовим майном, яке обліковувалось у Військовому інституті ОНПУ, а у вересні 2009 року, згідно вимог чинного законодавства України за актом прийому-передачі передано на баланс КЕВ м. Одеси. Житлову площу у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 займають ОСОБА_4 - колишній військовослужбовець, його дружина відповідач ОСОБА_1 та їх доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , які заселились у зазначену житлову площу за дозволом начальника Одеського інституту сухопутних військ на тимчасове мешкання під час проходження військової служби ОСОБА_4 . У 2008 році ОСОБА_4 було звільнено з лав ЗСУ і він пішов на службу до СБУ, з житлового фонду якої, на зазначений склад сім'ї, отримав, згідно ордеру, квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_1 знялись з реєстраційного обліку у гуртожитку та зареєструвались за адресою отриманої квартири. 25 січня 2012 року по цивільній справі за позовом КЕВ м. Одеси про виселення ОСОБА_4 із незаконно займаного житлового приміщення у гуртожитку, апеляційний суд Одеської області своїм рішенням залишив в силі рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-624/11 від 07 червня 2011 року за яким позовом КЕВ м. Одеси було задоволено та виселено ОСОБА_4 з спірного приміщення. Однак в процесі виконання зазначеного рішення суду стало відомо, що ОСОБА_4 разом з відповідачкою та доньками, до теперішнього часу, займає кімнату, а тому вони вимушені звернутись до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити.
Представник відповідачки у судовому засіданні, яке відбулося 02 червня 2014 року, позовні вимоги не визнав, у подальшому до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлявся, надав до суду заяву якою проти задоволення позову категорично заперечує, справу просить слухати у відсутності представника Київської районної адміністрації, як органу опіки та піклування.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, згідно ст. ст. 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Будівлі військового містечка № НОМЕР_1 , зокрема і гуртожиток № НОМЕР_2 , розташовані на АДРЕСА_2 є військовим майном, яке обліковувалось у Військовому інституті ОНПУ, а у вересні 2009 року, згідно вимог чинного законодавства України за актом прийому-передачі передано на баланс КЕВ м. Одеси.
Відповідно до ст.ст. 29, 30 ЖК України КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служби Збройних сил України та Положенням про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України.
Житлову площу у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 займали ОСОБА_4 - колишній військовослужбовець, його дружина відповідач ОСОБА_1 та їх доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , які заселились у зазначену житлову площу за дозволом начальника Одеського інституту сухопутних військ на тимчасове мешкання під час проходження військової служби ОСОБА_4 ..
У 2008 році ОСОБА_4 було звільнено з лав ЗСУ і він пішов на службу до СБУ, з житлового фонду якої, на зазначений склад сім'ї, отримав, згідно ордеру, квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_1 знялись з реєстраційного обліку у гуртожитку та зареєструвались за адресою отриманої квартири.
Згідно ст. 127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Відповідно до п. 5.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої Наказом Міністра оборони України №737 від 30 листопада 2011 року гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах МО України або проходження ними військової служби.
07 червня 2011 року Київським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення за позовом КЕВ м. Одеси про виселення ОСОБА_4 із незаконно займаного житлового приміщення у гуртожитку МО України за адресою: АДРЕСА_1 , яким позовні вимоги КЕВ м. Одеси були задоволені.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25січня 2012 року, залишено в силі рішення Київського районного суду м. Одеси по справі від 07 червня 2011 року за позовом КЕВ м. Одеси до ОСОБА_4 в частині виселення останнього з гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 5.8 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої Наказом Міністра оборони України №737 від 30 листопада 2011 року, військовослужбовець або особа, звільнена з військової служби, та члени його сім'ї зобов'язані у двотижневий строк звільнити займане ними жиле приміщення в гуртожитку в разі надання службового житла, отримання житла для постійного проживання, придбання в межах гарнізону житла для постійного проживання або вибуття для виконання службових обов'язків за кордон разом із членами сім'ї.
Житлова площа у гуртожитку по АДРЕСА_1 є державним майном та закріплена за військовими частинами Збройних Сил України.
Відповідачка без будь-яких правових підстав, не маючи ніякого відношення до Міністерства оборони України, утримуючи вищевказане житлове приміщення тим самим перешкоджає здійснювати свої права володіння та користування квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси та унеможливлюють здійснення Міністерством оборони України свого права щодо розпорядження зазначеним майном.
Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Пунктом 44 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 03 червня 1986 року №208, визначено громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
При таких обставинах, суд вважає вимоги позивача доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,208,209,212-215,217,218 ЦПК України, ст.ст. 109, 127 Житлового Кодексу України, суд, -
Позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_2 , 1999 року народження та малолітню ОСОБА_3 , 2004 року народження із житлового приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.