Справа № 477/2812/14-ц
Провадження № 2/477/1350/14
17 грудня 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання - Федоровській Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Пересадівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Реєстраційна служба Жовтневого районного управління юстиції в Миколаївській області, про визнання права власності на нерухоме майно,
19 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
В обґрунтування цих вимог вказувала, що вона та відповідачка ОСОБА_2 успадкували за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 кожна по ? частині житлового будинку АДРЕСА_1.
В подальшому вказане майно було розподілено між ним та присвоєно адреси № 273 та 273-а. 18 червня 2009 року позивачка отримала на своє ім'я державний акт про право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1859 га.
На даний час позивачка вирішила розпорядитися належним їй майном, однак позбавлена можливості в цьому, оскільки право власності за нею на виділений житловий будинок зареєстровано не було та провести таку реєстрацію нині вона позбавлена можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу саме на виділений житловий будинок та розбіжності у правовстановлюючих документах щодо житлового будинку та земельної ділянки. За такого, за захистом своїх прав як власника щодо вищевказаного житлового будинку (№ 273-А) вона була змушена звернутися до суду із цим позовом.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 також звернулася до суду із заявою, в якій визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила справу розглянути у її відсутності.
Відповідач Пересадівська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області звернулася до суду із заявою, в якій визнала позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, та просила справу розглянути у відсутність їх представника.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог суд встановив, що за даними свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 вересня 1987 року, виданого нотаріусом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті ОСОБА_4 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Вказане свідоцтво зареєстровано у виконавчому комітеті Пересадівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 7).
За даними реєстраційного посвідчення, вказаний житловий будинок в цілому зареєстрований Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спільна сумісна власність, що також підтверджується даними технічного паспорту на спірне майно (а.с. 6).
Пояснення позивачки щодо розподілу вказаного домоволодіння підтверджується рішенням виконкому Пересадівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 29 від 13 квітня 1992 року, згідно якого на підставі спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено розподіл господарства по АДРЕСА_1 та відкрито два особисті рахунки на ім'я ОСОБА_2 за № 273 та на ім'я ОСОБА_1 за № 273-а. У зв'язку з цим закріплено за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельні ділянки по 0,13 га кожній (а.с. 14).
В подальшому, виконкомом Пересадівської сільської ради рішенням від 8 липня 2009 року № 71 надано згоду на розділ домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 на два окремі. За частиною домоволодіння, належного ОСОБА_2 присвоєно юридичну адресу - АДРЕСА_1, а частині домоволодіння, належного ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Право власності на земельну ділянку саме за адресою: АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_1 та видано Державний акт серії ЯЖ № 806952 (а.с. 13).
Підстави, з яких позивачка була змушена звернутися до суду підтверджуються роз'ясненням реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, згідно якого можливе проведення реєстрації вказаного домоволодіння за окремими юридичними адреса, однак останнє не припиняє прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виділені об'єкт нерухомого майна, як спільного сумісного.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 548 ЦК України, в редакції 1963 року, що діяв на час прийняття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 562 ЦК України (1963 року), передбачене право спадкоємців на поділ спадкового майна.
За даними рішень виконкому Пересадівської сільської ради від 1992 та 2009 року слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо розподілу спадкового майна, якому було присвоєно окремі юридичні адреси.
Відповідно до ст. 115 ЦК України 1963 року та 372 Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2014 року, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
При цьому, положення Цивільного кодексу 1963 року не передбачали обов'язку укладення між співвласниками договору щодо розподілу спільного майна та його нотаріального посвідчення.
Зі змісту рішення виконкому Пересадівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 13 квітня 1992 року слідує про розподіл вищевказаного домоволодіння саме за спільною згодою сумісних співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про власність», що діяв на час розподілу вищевказаного домоволодіння, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. При цьому положення вказаного Закону, а також ст.ст. 100, 101 ЦК України 1963 року, не пов'язували виникнення права власності на майно з його обов'язковою державною реєстрацією.
За ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування виділеного їй будинку за адресою АДРЕСА_1, а тому проведення дій з реєстрації за нею та ОСОБА_2 права власності на все домоволодіння порушуватиме нині положення ст. 120 ЗК України.
Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують на те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведене та встановивши припинення права спільної сумісної власності співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у зв'язку з добровільним розподілом цього майна між співвласниками, та неможливості проведення нині колишніми співвласниками дій з реєстрації за кожним права власності як самостійних власників на окремі житлові будинки, виділені з домоволодіння, що порушує права кожного з них як окремих власників розподіленого майна, та що проведення дій з реєстрації за ними обома права власності на вказане домоволодіння порушуватиме право ОСОБА_1 щодо належної їй земельної ділянки, на підставі ст. 16 ЦК України, суд дійшов висновку, що її цивільні права підлягають захисту судом шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.
Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, належній ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 806952, зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010901502964.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М. Семенова