пр. № 1-кп/759/921/14 ун. № 759/21197/14-к
26 грудня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання за обвинувальним актом в межах кримінального провадження № 4201410000000094 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Костомарове Великоолександрівського р-ну Херсонської обл., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 , інші учасники - потерпілий ТОВ «Епіцентр К», код ЄДРПОУ 32490244
Вказаний обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 16 грудня 2014 року.
Прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що по справі дотримані вимоги, передбачені ст. ст. 32, 291 КПК України.
Потерпілий, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, свого представника для участі в судовому засіданні не направив, клопотань про відкладення судового розгляду не заявляв. Сторони не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання у відсутності представника потерпілого.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували прот призанчнен справи до судового розяглду, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, вважаю, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення. Згідно із вимогами ст. ст. 291, 109 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком і має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі.
Натомість вказані вимоги закону виконані не були.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Однак, вказаний обвинувальний акт містить інформацію лише про зміст оголошеної підозри ОСОБА_8 з викладом фактичних обставин, встановлених з цього приводу слідчим, натомість взагалі не містить викладу фактичних обставин, які вважає встановленими саме прокурор, не містить він і висунуте прокурором формулювання обвинувачення ОСОБА_7 , відсутнє посилання на те, що ОСОБА_5 у чомусь обвинувачується і є обвинуваченим.
Вказаний недолік фактично унеможливлює здійснення судового розгляду, оскільки згідно з вимогами п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 337 КПК України такий проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення (твердження про вчинення особою діяння, передбаченого КК України, висунуте в порядку, передбаченому КПК України), і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення, знати суть якого є беззастережним правом обвинуваченого. Недотримання цих принципів робить ілюзорними засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, а тому є неприпустимим.
Також обвинувальний акт в частині викладу фактичних обставин містить істотні суперечності, які мають взаємовиключний характер.
Так, з одного боку, дії ОСОБА_7 кваліфіковані як закінчений замах на крадіжку, а з іншого - в акті вказано, що він виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитися ним… (арк. 2 абз 1 акта).
В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 раніше не засуджувався, проте його дії кваліфіковані як такі, що вчинені повторно з посиланням на факт проведення з 14 листопада 2012 року в межах іншого провадження додаткового розслідування за його обвинуваченням за ч. 5 ст. 191 КК України. Ця обставина ставить висунуте за даним обвинувальним актом звинувачення в залежність від результатів закінчення іншого кримінального провадження.
Крім того, як вбачається з тексту обвинувального акта, він складений слідчим 18 вересня 2014 року у місті Києві, затверджений та одночасно погоджений прокурором 25 листопада 2014 року, проте останнім не підписаний всупереч вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України як ініціатором даного процесуального рішення, до того ж ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні злочину тільки 18 листопада 2014 року. Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні злочину 04 листопада 2014 року (п.1 розділу ІІ Реєстру), тобто також після складання обвинувального акта, а 18 листопада 2014 року - вручено обвинувальний акт (п.3 розділу ІІ Реєстру), тобто до його затвердження прокурором. Згідно з долученими до матеріалів розписками обвинувачений та захисник отримали обвинувальний акт в різних числах грудня 2014 року.
Такі розбіжності у датах вчинення (складання) ключових процесуальних дій (документів) є неприпустимими і свідчать про невідповідність поданих до суду процесуальних документів вимогам закону щодо їх змісту.
Також, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, 17 вересня 2012 року провадження у даній справі було відновлено, проте відсутні дані про його перед цим зупинення (п.16 розділу І Реєстру), і навпаки, 20 вересня 2012 року провадження у даній справі було зупинено (п.18 розділу І Реєстру) і було відновленим лише 30 травня 2014 року (п.26 розділу І Реєстру), хоча у період з 20 вересня 2012 року по 30 травня 2014 року проводилися слідчі дії (п.п.19-24 розділу І Реєстру). Слідчим при складані реєстру матеріалів розслідування допущена плутанина між вчиненими в межах провадження процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено дані про одного прокурора, який здійснював процесуальне керівництво, та про одного слідчого, проте, всупереч вимогам п. п. 15 та 17 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, це не відповідає дійсності (витяг з кримінального провадження № 4201410000000094 від 17 листопада 2014 року).
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає невідповідність обвинувального акта та його додатків вимогам закону щодо їх змісту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 315, 369-372 КПК України, -
Обвинувальний акт в межах кримінального провадження № 4201410000000094 стосовно ОСОБА_3 , якому оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, разом з додатками, - повернути прокурору прокуратури Святошинського району міста Києва ОСОБА_9 внаслідок невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ ОСОБА_10