ун. № 759/20122/14-а
пр. № 2-а/759/566/14
24 грудня 2014 року Святошинськийрайонний суд м. Києва
в складі: головуючого - суддіМазур Т.В.
при секретаріСіряченко Я.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Солом»янського ВДАІ ГУ МВС України в м.Києві старшого сержанта міліції Гусько Анатолія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Солом»янського ВДАІ ГУ МВС України в м.Києві старшого сержанта міліції Гусько А.В.щодо оскарження постанови ПС1№529198 від 16.11.2014 про накладення штрафу та скасування цієї постанови, посилаючись на те, що 16.11.2014р. відносно нього інспектором ДПС Солом»янського ВДАІ сержантом міліції Гусько А.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, у зв'язку із тим, що позивач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фіат», д/н НОМЕР_1 в м.Києві по вул.Борщагівська, 100 рухався зі швидкістю 87 км/год., перевищив встановлену швидкість в місті на 27 км, чим порушив п.12.4ПДР України.
Позивач зазначив, що правила дорожнього руху не порушував і просив інспектора перенести розгляд даної справи за місцем проживання. Інспектор Гусько А.В. пред'явив йому покази приладу ТРУКАМ, яким він вимірював швидкість автомобіля, де було зафіксовано 87 км/год., а відстань до об'єкта 266 м. Однак згідно інструкції використання приладу ТРУКАМ застосувати його покази як доказ можливо в тому випадку якщо відстань до об'єкта не перевищує 90м, тому прилад може виміряти швидкість іншого автомобіля. ОСОБА_1. стверджує, що швидкість його автомобіля була 60км/год, а розбіжність між показами його спідометра та приладу ТРУКАМ стало можливим в зв'язку з грубим порушенням інструкції до його використання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про те направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких пояснив, що 16.11.2014р. він ніс службу по вул. Борщагівська, 100 згідно типової загальноміської дислокації маршрутів патрулювання та постів підрозділів ДПС Державтоінспекції м. Києва по охороні громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху. О 15год.50хв.
Під час нагляду за дорожнім рухом він звернув увагу на автомобіль «Фіат» д/н НОМЕР_1, водій якого згідно приладу ТРУКАМ №000793 рухався зі швидкістю 87 км/год. перевищивши встановлену швидкість в населеному пункті на 27 км, чим порушив п. 12.4 ПДР. Відносно водія було складено протокол та роз'яснено зміст ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, а також винесено постанову про накладення на гр. ОСОБА_1 - водія стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Також, інспектор в своїх поясненнях зазначив, що підставою прийняття рішення щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення було його особисте бачення ситуації і категорично заперечує факт упередженого ставлення до позивача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали та наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що інспектором ДПС Солом»янського ВДАІ старшого сержанта міліції Гусько А.В. був складений протокол серії АП1№714327 про адміністративне правопорушення за ч.1ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1, який 16.11.2014р. о 15год. 50 хв. в м. Києві по вул. Борщагівська, 100 керуючи автомобілем «Фіат», д/н НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 87 км/год., перевищив встановлену швидкість в місті на 27 км, чим порушив п.12.4 ПДР України./а.с.5/
На підстав вказаного протоколу було винесено постанову серії ПС1№529198 про накладення на правопорушника стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. /а.с.6/
Відповідно до ст. 222 КпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Згідност.254 КпАПУкраїни, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.283 КпАПУкраїни, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Так, виявивши діяння позивача ОСОБА_1, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, Інспектор ДАІ у межах своєї компетенції при його присутності склав протокол про адміністративне правопорушення, надавши йому можливість дати свої пояснення по суті встановленого протоколом.
Ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративн еправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписучи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд не приймає посилання позивача на те, що прилад ТРУКАМ може виміряти швидкість іншого автомобіля, оскільки як вбачається із пояснень інспектора та наданого фото швидкість автомобіля «Фіат» д/н НОМЕР_1 складала 87 км/год. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував того факту, що на фотографії зображений саме його автомобіль.
Ст. 252 КпАП України передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно Інструкції, затвердженої наказом МВС України «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» №111 від 27.03.2009 року, завданням та функціями пiдроздiлiв ДПС є, зокрема, нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів, попередження та припинення злочинів i адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху, винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні порушення, контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм i стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху.
Таким чином, суд вважає, що вирішуючи питання складання протоколів та постанов, інспектор ДАІ, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази, керуючись ПДР та своєю правосвідомістю, встановив порушення останнім ПДР, в результаті чого ним було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Виходячи із вищенаведеного, враховуючи досліджені матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючисьстаттями122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями2, 4, 7, 17, 94, 158,158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, суд -
В задоволені позову відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя