Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Нікітіна Ю.І., Філатова В.М.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 06 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2
За вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2005 року ОСОБА_1, 1975 року народження, громадянин України, не судимий в силу ст. 89 КК України,
засуджений за ст. 185 ч.5 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
ОСОБА_2, 1977 року народження, громадянин України, не судимий в силу ст. 89 КК України,
засуджений: за ст. 185 ч.5 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацію майна; за ст. 190 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_2 суд визначив остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року зазначений вирок змінено:
виключено з вироку визнання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винуватими у вчиненні крадіжки по епізоду від 12.06.2002 року у зв'язку із недоведеністю їх вини, а також вказівку щодо відшкодування потерпілому по цьому епізоду матеріальної в і моральної шкоди;
за ст. 185 ч.5 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, кожному засудженому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю кожного із них. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_2 апеляційний суд визначив остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. В решті вирок залишено без змін.
Вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винуватими у вчиненні ряду крадіжок, вчинених повторно, за попередньою змовою між собою, у великих та особливо великих розмірах. Крім того, засуджений ОСОБА_2 визнаний винуватим у заволодінні чужим майном шляхом обману.
У касаційній скарзі, як видно із її змісту, потерпілий ОСОБА_3 ставив питання про скасування ухвали апеляційного суду в частині виключення із вироку епізоду від 12.06.2002 року.
До початку розгляду справи у касаційному порядку потерпілий ОСОБА_3 згідно ст. 390 КПК України відкликав свою касаційну скаргу.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що іншими учасниками судового розгляду постановлені щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судові рішення не були оскаржені, колегія суддів вважає, що, відповідно до ч.2 ст. 396 КПК України, касаційне провадження по даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 396 КПК України, колегія суддів
касаційне провадження по кримінальній справі щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрити.
Філатов В.М. Нікітін Ю.І. Федченко О.С.