26 листопада 2014 рокусправа № 310/7500/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
16 вересня 2014 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність УПФУ у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області, щодо виплати у неповному обсязі державної соціальної допомоги як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2014 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за період з 01 січня 2014 року по день постановлення рішення суду з урахуванням фактично сплачених сум. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області призначити та виплачувати у подальшому підвищення до пенсії у розмірі не менше за встановлений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2014 року замінено відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області належним відповідачем - Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Ухвала мотивована тим, що позивач на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області не знаходиться та пенсію не отримує.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 у неповному обсязі державної соціальної допомоги як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16 березня 2014 року по 02 серпня 2014 року. Зобов'язано Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 16 березня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні, і має право, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, яким Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено п. 6-7 якими встановлено, що норми і положення ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З огляду на набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, а саме 03 серпня 2014 року, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог до 02 серпня 2014 року.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з даним позовом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з даним позовом звернувся до районного суду 16 вересня 2014 тобто, після внесення Законом України "Про судоустрій і статус суддів" змін до КАС України, якими змінено строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інш. Проти Великобританії" рішення від 22.10.1996р., "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980р.)
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п. 3 ч. 1. ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, ухвала оскарженню не підлягає .
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Л.М. Нагорна