24 грудня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/3921/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
при секретарі - Пушенко О.І.,
за участі представника позивача - Зеленського С.С.,
представника відповідача - Смуригіної К.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвробуд Плюс" до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач 12.12.2014 року звернувся з позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької ОДПІ від 29.09.2014 р.: №0000692200 та № 0000702200. Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення перевірки ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача - ТОВ СК «ВАРДАТ СЕРВІС», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «Сетмаркет»: акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків, так як оплата проводилась в безготівковій формі та договори. Вказані документи були надані на перевірку в повному обсязі та повністю підтверджують всі господарські операції ТОВ «Укрєвробуд Плюс» зі своїми контрагентами на законних підставах та підтверджують правильність нарахування та декларування податкових зобов'язань. Крім того, всі первинні документи складені у момент проведення господарської операції або безпосередньо після її завершення, мали всі обов'язкові реквізити і відповідали вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Позивач зазначив, що на момент вчинення господарських правовідносин між ТОВ «Укрєвробуд Плюс» та контрагентами, ТОВ «Укрєвробуд Плюс» і контрагенти, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість, свідоцтва ПДВ не були анульовані. Стосовно посилань відповідача на акти перевірок ТОВ СК «ВАРДАТ СЕРВІС», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «Сетмаркет», то позивач зазначив, що чинним податковим законодавством не передбачено право Бахмацької ОДПІ при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника додатків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого. Виходячи з наведеного та посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово - господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі, тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток є незаконними. Таким чином, спірні податкові повідомлення - рішення Бахмацької ОДПІ є неогрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягають скасуванню
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що під час проведення перевірки позивачем було надано не всі документи, що підтверджують факт виконання будівельно-монтажних робіт та відвантаження і перевезення придбаного у ТОВ «Сетмаркет» товару. Крім того, відповідачем було отримано податкову інформацію по контрагентам позивача відповідно до актів перевірок: від 26.03.2014 №137/22-06/38088338 отриманого від Ленінської ОДПІ у м. Луганську «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 08.02.2012 по 28.02.2014 та податку на прибуток за період з 08.02.2012 по 31.12.2013»; від 21.05.2014 № 1272/26-59-22-03/37729981 отриманого від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ" з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2013 по 31.03.2014»; від 28.07.2014 № 1989/26-55-22-08/38388380 отриманого від ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сетмаркет» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 13.09.2012 по 07.05.2014». З них вбачається, що господарські операції між TOB СК «ВАРДАТ СЕРВІС», контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Стосовно ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» та ТОВ «Сетмаркет», то даними актами встановлено, що товариства та їх посадові особи за юридичною адресою не знаходяться; документів на перевірку не надавали, відповідно до звітності основних засобів не задекларували. Як наслідок, перевіряючі дійшли висновку про те, що контрагенти здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи зазначене, Бахмацька ОДПІ вважає, що позивачем документально не підтверджено показники податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат підприємства, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Таким чином, Бахмацька ОДПІ просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Встановлено, що на підставі направлення від 03.09.2014 № 173, виданого Бахмацькою ОДПІ, згідно ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1., п.п.78.1.11., п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно наказу начальника Бахмацької ОДПІ від 03.09.2014 № 335 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрєвробуд Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Сетмаркет» (код ЄДРПОУ 38388380), за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 при придбанні товарів (робіт, послуг) від TOB «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38088338), за період з 01.03.2013 по 31.03.2014 при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ "ХАЙ-ТЕК ТЕХЙОЛОДЖІ" (код ЄДРПОУ 37729981) відповідно до затвердженого плану перевірки.
Перевірку проведено з відома та в присутності директора товариства в період з 03.09.2014 по 09.09.2014.
За результатами перевірки складено акт від 16.09.2014 № 662/22/36946004 (а.с.14-78).
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, п.3.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492., п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 235007,00 грн., в тому числі за:
грудень 2012 року в сумі 48333,00 грн.;
січень 2013 року в сумі 103350,00 грн.;
березень 2014 року в сумі 83324,00 грн.
- п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 3143, п.п.1.2 п.1., п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлено заниження сплати податку на прибуток у сумі 148932,19 грн. у тому числі за :
2012 рік в сумі 50750,07 грн.,
2013 рік в сумі 98182,12 грн.
На підставі акту перевірки Бахмацькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 29.09.2014:
- № 0000692200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 293758,75 грн. (з них основний платіж - 235007,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 58751,75 грн.);
- № 0000702200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток із вироблених в Україні товарів у розмірі 186165,24 грн. (з яких основний платіж - 148932,19 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 37233,05 грн.).
Встановлено, що між позивачем та ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» було укладено договори підряду в капітальному будівництві: від 03.01.2013 № 03/01 (а.с.88-92), від 03.01.2013 № 03-01/13 (а.с.93-98) та від 04.01.2013 № 04/01 (а.с.98-102), а також додаткові угоди: від 03.01.2013 № 1, від 09.01.2013 № 2, від 15.01.2013 № 3, від 04.01.2013 № 1 (а.с.103-107).
Відповідно до умов даних договорів:
1.1 субпідрядник (ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС») зобов'язується на свій ризик виконати за завданням підрядника загально будівельні роботи (далі - «роботи») на об'єкті «Будівництво молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом, що знаходиться за межами населеного пункту Красносільське Борзнянського р-ну, Чернігівської області / «Улаштування федлоту на території СТОВ «Надія», м. Бахмач Чернігівської обл.» / Улаштування федлоту на МТФ № 3 на території СТОВ «Батьківщина», с. Стрільники, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.» (далі - «об'єкт») та здати їх підряднику, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи, у порядку і на умовах цього договору.
1.2 роботи, які зобов'язується виконати субпідрядник, конкретний склад та обсяги цих робіт визначаються додатковою угодою (додатковими угодами) до цього договору, яка (які) укладаються сторонами на окремі етапи (частини) робіт (далі - « додаткова угода (додаткові угоди») на виконання етапу (частини) робіт, що є невід'ємними частинами цього договору.
3.1 договірна ціна робіт визначається окремо для кожного етапу (частини) робіт на підставі розрахунків договірної ціни та локального кошторису, які є додатками до додаткової угоди на виконання етапу (частини) та є невід'ємними частинами такої додаткової угоди
4.1 розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі.
5.2.3 субпідрядник зобов'язаний здійснити закупівлю необхідних будівельних матеріалів, виробів, устаткування та послуг згідно погодженої з підрядником специфікації.
5.11.1 приймання-передача виконаних робіт оформляється щомісячно актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в (далі - акт форми № КБ- 2в ) та довідками про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3 (далі - довідка форми №КБ-3), які складаються субпідрядником і подаються разом із виконавчою документацією на підпис замовнику до 25-го числа кожного місяця.
Відповідно до умов даних договорів, ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» було виписано акти приймання виконаних робіт: за січень 2013 року (а.с.113-120; 132-140), складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року (а.с.121-123; 143-145) відповідно до визначеної сторонами договірної ціни на будівництво (а.с.124-126; 141-144; 146-147).
Крім того, контрагентом позивача було складено підсумкові відомості ресурсів (витрат - по факту) (а.с.127-131), відповідно до яких позивачем було здійснено оплату за отримані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями: від 22.01.2013 № 12 на суму 150000,00 грн., від 22.01.2013 № 11 на суму 101040,00 грн., від 22.01.2013 № 13 на суму 149058,00 грн. (а.с.177, 183).
На суму податкових зобов'язань ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» було виписано позивачу податкові накладні: від 22.01.2013 № 805 на суму 21000,00 грн. (ПДВ - 3500,00 грн.), від 22.01.2013 № 803 на суму 55000,00 грн. (ПДВ - 9166,67 грн.), від 22.01.2013 № 804 на суму 25040,00 грн. (ПДВ - 4173,33 грн.), від 08.12.2013 № 201 на суму 220000,00 грн. (ПДВ - 36666,67 грн.), від 22.01.2013 № 802 на суму 299058,00 грн. (ПДВ - 49843,00 грн.) (а.с.108-111).
Судом встановлено, що дане товариство відповідно до ліцензії АВ № 614193 (строк дії до 24.02.2015) має право займатися будівельними роботами та надавати послуги в даній сфері (а.с.173-174).
Крім того, між позивачем та ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» було укладено договір підряду в капітальному будівництві від 18.09.2013 № 1809 (а.с.166-169) та додаткові угоди: від 25.12.2013 № 4, від 25.12.2013 № 3, від 19.12.2013 № 2, від 18.09.2013 № 1 (а.с.162-165).
Як вбачається з даного договору:
1.1 підрядник (ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ») зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника будівельні роботи (далі - роботи) та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи, у порядку і на умовах цього договору.
3.1 договірна ціна робіт визначається окремо для кожного етапу (частини) робіт на підставі розрахунків договірної ціни та локального кошторису, які є додатками до додаткової угоди на виконання етапу (частини) робіт невід'ємними частинами такої додаткової угоди.
4.1 розрахунки за договором проводиться у безготівковій формі
5.2.3 субпідрядник зобов'язаний здійснити закупівлю необхідних будівельних матеріалів, виробів, устаткування та послуг згідно погодженої з підрядником специфікації.
5.11.1 приймання-передача виконаних робіт оформляється щомісячно актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в (далі - акт форми № КБ- 2в ) та довідками про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3 (далі - довідка форми №КБ-3), які складаються субпідрядником і подаються разом із виконавчою документацією на підпис замовнику до 25-го числа кожного місяця.
Відповідно до умов даного договору, ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» було виписано акти приймання виконаних робіт: за березень 2014 року (а.с.153-161) та складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (а.с.152, 170-172).
Позивачем було здійснено оплату за надані послуги будівництва, що підтверджується наданими платіжними дорученнями: від 13.03.2014 № 40 на суму 215000,00 грн., від 26.03.2014 № 51 на суму 66521,98 грн., від 12.03.2014 № 39 на суму 147694,80 грн., від 24.03.2014 № 49 на суму 70727,78 грн. (а.с.176, 178-180). Перерахування даних коштів на рахунки контрагента підтверджується банківськими виписками (а.с.176-180).
На суму податкових зобов'язань ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» було виписано позивачу податкові накладні: від 12.03.2014 № 84 на суму 147694,80 грн. (ПДВ - 24615,80 грн.), від 24.03.2014 № 211 на суму 70727,78 грн. (ПДВ - 11787,96 грн.), від 26.03.2014 № 247 на суму 66521,98 (ПДВ - 11087,00 грн.), від 13.03.2014 3 98 на суму 215000,00 грн. (ПДВ - 35833,33 грн.) (а.с.148-151).
Оскільки відповідно до укладених договорів будівельного підряду, ТОВ «Укрєвробуд Плюс» зобов'язане здійснити закупівлю необхідних будівельних матеріалів, виробів, устаткування, то між позивачем та ТОВ «Сетмаркет» було укладено договір поставки від 27.12.2012 № 27/12 (а.с.87).
Відповідно до умов даного договору, продавець зобов'язується передати покупцю у власність будівельні матеріали, надалі товари, а покупець зобов'язується прийняти їх та оплатити на умовах і в строки, встановлені даним договором.
Пунктом 3.4 передбачено, що оплата за товар за даним договором здійснюється у формі безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок продавця.
4.3 товар видається покупцю на складі продавця за видатковими накладними.
Факт отримання позивачем від контрагенту товару підтверджується видатковими накладними: від 28.12.2012 № 1838 на суму 110000,00 грн. (ПДВ - 18333,33 грн.), від 28.12.2012 № 1942 на суму 18000,00 грн. (ПДВ - 3000,00 грн.), від 31.12.2012 № 2067 на суму 162000,00 грн. (27000,00 грн.) (а.с.84-86).
На суму податкових зобов'язань ТОВ «Сетмаркет» було виписано позивачу податкові накладні: від 31.12.2012 № 2067 на суму 162000,00 грн. (ПДВ - 27000,00 грн.), від 28.12.2012 № 1942 на суму 18000,00 грн. (ПДВ - 3000,00 грн.), від 28.12.2012 № 1838 на суму 110000,00 грн. (ПДВ - 18333,33 грн.) (а.с.81-83).
Відповідно до умов даного договору позивач здійснював оплату за придбаний товар у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: від 28.12.2012 № 139 на суму 180000,00 грн., від 27.12.2012 № 135 на суму 110000,00 грн. (а.с.175). Факт перерахунку даних коштів на рахунки контрагента підтверджується банківською випискою (а.с.181-182).
Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та включення витрат за господарськими операціями до складу витрат підприємства необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Укрєвробуд Плюс» та ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «Сетмаркет».
Таким чином, позивачем в судове засідання було надано документи, що підтверджують використання ТОВ «Укрєвробуд Плюс» отриманого товару у власній господарській діяльності, зокрема будівельні матеріали, отримані від ТОВ «Сетмаркет», третім особам, що в свою чергу підтверджує отримання позивачем економічної вигоди від здійснення господарської операції з постачальником.
Відповідно до п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно із п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності. Бахмацькою ОДПІ не надано суду доказів того, що ТОВ «Укрєвробуд Плюс» не було використано у власній господарській діяльності отриманий від контрагента товар. Навпаки, позивачем доведено факт використання будівельних матеріалів для виконання умов договорів будівельного підряду.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що витрати на оплату товарів згідно договорів із ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» та ТОВ «Сетмаркет» позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України включив до складу витрат підприємства, тобто висновки Бахмацької ОДПІ про заниження позивачем сум податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування є безпідставними.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
В судовому засіданні було встановлено, що підставою для висновків Бахмацької ОДПІ про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та на формування витрат підприємства з врахуванням показників по взаємовідносинам контрагентами, стали акти перевірок:
- Ленінської ОДПІ у м. Луганську від 26.03.2014р. № 137/22-06/38088338 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 08.02.2012 по 28.02.2014 та податку на прибуток за період з 08.02.2012 по 31.12.2013». Даним актом встановлено, що господарські операції між TOB «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» та контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Крім цього, встановлено відсутність будь-яких основних засобів для транспортування та зберігання товару та здійснення робіт та надання послуг (в тому числі і будівельно-монтажних). А тому його діяльність здійснювалась лише з метою формування податкової вигоди та виходять за межі господарської діяльності, і як наслідок не викликають реальних змін майнового стану (а.с.208-218);
- акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.05.2014 № 1272/26-59-22-03/37729981 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2013 по 31.03.2014». Даним актом встановлено, що товариство та його посадові особи за юридичною адресою не знаходяться; документів на перевірку не надали, відповідно до звітності основних засобів за ним не задекларовано. Як наслідок, перевіряючі дійшли висновку, що ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам (а.с.196-202);
- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.07.2014 №1989/26-55-22-08/38388380 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сетмаркет» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 13.09.2012 по 07.05.2014». Відповідно до акту встановлено, що товариство за юридичною адресою не знаходиться; в ході аналізу податкової звітності та у зв'язку з не поданням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У ТОВ «Сетмаркет» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності (а.с.203-207).
Однак, суд вважає, що вищевказані акти не є підставою для встановлення порушення з боку позивача, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, Податковими інспекціями під час проведення перевірки не було досліджено бухгалтерських документів, складених за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» та ТОВ «Сетмаркет», не давалась оцінка реальності господарських операцій між цими суб'єктами. Навпаки, в ході судового засідання позивачем було доведено реальність здійсненої ТОВ «Сетмаркет» поставки будівельних матеріалів та використання останніх для виконання будівельних робіт, які виконувались відповідно до укладених з ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» та ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ» договорів, а саме позивачем було оплачено поставлений товар, поставку будівельних матеріалів ТОВ «Укрєвробуд Плюс» підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами, позивачем надано документи, що свідчать про використання ТОВ «Укрєвробуд Плюс» у власній господарській діяльності товару поставленого ТОВ «Сетмаркет».
Суд наголошує на тому, що акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього. При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми ПДВ до податкового кредиту. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.
Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Бахмацької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.
Суд вважає, що висновки Бахмацької ОДПІ про відсутність реального здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС», ТОВ «ХАЙ-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «Сетмаркет», є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів В ході судового засідання судом було досліджено, надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не мають дефектів форми та змісту і повністю відображають проведені господарські операції та свідчать про їх реальність та створення юридичних наслідків для сторін правочину. Сторонами було дотримано зобов'язання встановлених договорами. На суму податкових зобов'язань з ПДВ товариствами-контрагентами виписано податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту позивача. Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.
Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами спричинили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Укрєвробуд Плюс», позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Бахмацькою ДПІ неправомірно донараховано ТОВ «Укрєвробуд Плюс» податок на додану вартість та податок на прибуток, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2014: № 0000692200 та № 0000702200, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29.09.2014 року № 0000692200, № 0000702200.
Стягнути з Державного бюджету України 487 грн. 20 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвробуд Плюс".
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур