ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 грудня 2014 року № 813/8587/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участі секретаря судового засідання Цар Х.М.,
представник заявника не прибув,
представника відповідача Немоловської-Хмари З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника, які знаходяться на рахунках платника,
17.12.2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт», які знаходяться на рахунках платника.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку із ненаданням посадовими особами приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» документів на запит ДПІ та не допуск до проведення фактичної перевірки в силу припису ст. 94 Податкового кодексу України є підстави для зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт».
Заявник не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд подання без участі представника ДПІ.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просила в задоволенні подання ДПІ відмовити за його безпідставністю та необґрунтованістю.
З'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «ОККО-Нафтопродукт» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.09.2009 як юридична особа, місцезнаходження якої: м. Львів, вул. Пластова, 1 та взято на облік як платника податку 25.09.2009 р. за №02-198 СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів.
Наказом №1171 від 03.12.2014 «Про проведення фактичної перевірки» на підставі п.п.80.2.7 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області Шоботенку Ю.М.., головному державному ревізору - інспектору відділу адміністрування доходів і зборів фізичних осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі Горупасі Я.Г. доручено провести з 03.12.2014 року фактичну перевірку ПП «ОККО-Нафтопродукт» (податковий номер 36670361) за адресою с.Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 54 терміном 10 діб з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства при використанні праці найманих осіб.
Копію вказаного наказу та направлення на перевірку від 03.12.2014 №1171, 1104, 1105 вручені 03.12.2014 о 16.26 оператору АЗС ОСОБА_4
Запитом від 10.12.2014 «Про надання матеріалів до перевірки» на ім'я керівництва АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» №КВ4 Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області в зв'язку з проведенням фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства при використанні праці найманих осіб ПП «ОККО-Нафтопродукт», відповідно до п.п.20.1.6, п.п.20.1.8 п.20.1 ст. 20, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України вимагає надати, у день наступний за днем отримання запиту, пояснення та їх документальне підтвердження (за період з початку ведення господарської діяльності АЗС по дату надання документів) АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» №КВ4 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 54 щодо: документів, що регламентують діяльність АЗС; штатного розпису АЗС; табелів обліку робочого часу працівників АЗС; наказів про прийом та звільнення працівників АЗС; відомостей нарахування та виплати заробітної плати АЗС; інших документів, які не увійшли до переліку, але стосуються предмету перевірки АЗС. Лист отримано менеджером АЗС ОСОБА_5 10.12.2014 о 16.00.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник покликається на те, що відповідачем станом на 11.12.2014 листом наданим до ДПІ о 11.30 год. було відмовлено у наданні документів до перевірки, чим не допущено працівників ДПІ для проведення фактичної перевірки. У зв'язку з зазначеними обставинами 11.12.2014 за №5/10-13-17-03 в с.Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 54 складено Акт про ненадання документів до перевірки. Крім того, складено Акт від 11.12.2014 за №6/10-13-17-03 про не допуск до перевірки, згідно якого засвідчено наступне: 03.12.2014 року з метою здійснення фактичної перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства при використанні праці найманих осіб оператору АЗС ОККО №КВ4 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 54 вручено копію наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 03.12.2014 №1171 та пред'явлено направлення від 03.12.2014 №1104 та №1105. Також оператору надано запит про надання документів до перевірки. Листом від 09.12.2014 за підписом менеджера АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» №КВ4 відмовлено в наданні документів. В ході проведення перевірки 10.12.2014 менеджеру АЗС вручено запит про надання документів до перевірки у наступний день за днем отримання запиту від 10.12.2014 (отримано 10.12.2014 о 16.00). Листом від 11.12.2014 о 11.30 за підписом менеджера АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» №КВ4 відмовлено в наданні документів, внаслідок чого працівників ДПІ не було допущено працівниками АЗС до проведення фактичної перевірки.
Враховуючи зазначені обставини, покликаючись на вимоги п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України заявник просить зупинити видаткові операції шляхом накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на рахунках відповідача.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
В свою чергу, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи належить до предмету документальних перевірок, що визначено п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, підстави та порядок проведення яких унормовано, зокрема, статтями 77-79 даного Кодексу.
Виходячи із аналізу вказаних норм, дотримання вимог податкового законодавства не належить до предмету фактичної перевірки, а, відтак, питання дотримання ПП «ОККО-Нафтопродукт» вимог податкового законодавства неправомірно включені наказом №1171 від 03.12.2014 голови комісії з реорганізації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, першого заступника начальникам ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області Сольського І.О. до предмету фактичної перевірки відповідача та зазначені, зокрема, метою такої перевірки у направленнях на перевірку від 03.12.2014.
Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.
За правилами, передбаченими п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як вбачається з долучених до позовної заяви наказу №1171 від 03.12.2014 «Про проведення фактичної перевірки», направлень на перевірку від 03.12.2014 суб'єктом перевірки у них зазначено ПП «ОККО-Нафтопродукт» (податковий номер: 36670361).
Матеріалами справи підтверджено, що зареєстрованим в установленому законом порядку місцезнаходженням ПП «ОККО-Нафтопродукт», яке зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є м.Львів, вул.Пластова,1 та є його основним місцем обліку як платника податків.
Відповідно до п.14.1.30 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України відокремлені підрозділи вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», для розділу IV цього Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України.
Виходячи із змісту ст.95 Цивільного кодексу України до складу відокремлених підрозділів юридичної особи відносить філії та представництва. Згідно з ч. 5 ст. 95 вказаного кодексу відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру. Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Згідно із ст.28 вказаного Закону відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.
Згідно даних ДП «Інформаційно-ресурсного центру» вбачається, що в єдиному державному реєстрі відсутні відомості про відокремлені підрозділи ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Як вбачається з матеріалів справи, листом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби «Про надання інформації» від 19.02.2013 №2349/34-00/710 роз'яснено, що АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» не мають положень, які б визначали їх функції, права та обов'язки як структурних підрозділів підприємства. Статутом підприємства або іншими установчими документами не передбачено порядку затвердження положення про АЗС, як структурного підрозділу підприємства. До Єдиного державного реєстру не внесено жодних записів щодо відокремлених підрозділів ПП «ОККО-Нафтопродукт», тому відповідно до вимог чинного законодавства України сплата податку на доходи фізичних осіб та подання звітності здійснюється до СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів.
Відтак, оскільки АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» не відносяться до відокремлених підрозділів, не мають відокремленого балансу (майна) та банківських рахунків, не включені до Єдиного державного реєстру, відтак не уповноваженні нараховувати (перераховувати) ПДФО - трудові договори з працівниками підприємство укладає від свого імені, воно є працедавцем і має зобов'язання з виплати заробітної плати своїм працівникам, а також є податковим агентом для своїх працівників. Відповідно і всі документи, що стосуються дотримання вимог трудового законодавства при використанні праці найманих працівників (накази про прийом та звільнення працівників, штатний розпис відокремленого підрозділу, табелі обліку робочого часу працівників, відомості нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам тощо) зберігаються за адресою реєстрації ПП «ОККО-Нафтопродукт»: 79056, Львівська обл., місто Львів, Личаківський район, вул. Пластова, будинок 1.
Підпунктом 20.1.8. пункту 20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Листом від 04.12.2014 з відміткою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 09.12.2014 та повторним листом від 11.12.2014 менеджером АЗС №КВ4 на вимогу про надання пояснень та документів надано пояснення про неможливість надання документів, що стосуються дотримання вимог трудового законодавства при використанні праці найманих працівників, оскільки такі зберігаються за адресою державної реєстрації ПП «ОККО-Нафтопродукт»: 79056, Львівська обл., місто Львів, вул. Пластова, будинок 1, крім того надано копію витягу із штатного розпису ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту про не допуск до перевірки від 11.12.2014, на який позивач покликається як на достатню підставу зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти ПП «ОККО-Нафтопродукт», які знаходяться на рахунках відповідача, податковим органом зроблено висновок про те, що Листом від 11.12.2014 року о 11.30 годині за підписом менеджера АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» №КВ4 відмовлено у наданні документів. У зв'язку з вищенаведеним не є можливим провести фактичну перевірку АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» №КВ4 з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства при використанні праці найманих осіб.
Однак, з аналізу норм податкового законодавства вбачається, що ненадання документів на перевірку та відмова від допуску посадових осіб до проведення перевірки не є тотожними поняттями, натомість регламентуються різними нормами, фіксуються окремими документами та тягнуть різні правові наслідки.
Крім того, у відповідності до п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Однак, як вбачається із змісту Акту про не допуск до перевірки від 11.12.2014, в супереч п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України, зазначений Акт не містить підпису платника податку або його законного представника чи відповідного запису про його відмову від підписання зазначеного акту.
Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна), є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт коштів на рахунку платника податків, є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними, як для керівника податкового органу, так і для суду.
Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи, як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація, є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п.94.2.6. п.94.2. ст. 94 Податкового кодексу України).
В даному випадку в якості підстави для застосування адміністративного арешту позивач зазначає відмову відповідача від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки.
Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Таким чином, законодавець чітко розмежував зазначені види перевірок з огляду на те, що вони мають різну правову природу.
Зважаючи на викладене, виходячи із вимог ст. 94 Податкового кодексу України, відмова платника податків від проведення саме фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби не може слугувати підставою для застосування адміністративного арешту майна.
З огляду на викладене, із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту, у заявника відсутні.
В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган не довів наявність обставин, які б вказували на неможливість проведення перевірки та відмову у виконанні відповідачем своїх обов'язків як платника податків. Відтак, немає підстав для настання щодо платника податків правових наслідків, передбачених ст. 94 Податкового кодексу України, зокрема зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника, які знаходяться на рахунках платника.
У відповідності до ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, митного органу, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.
Зокрема, стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Надані заявником докази не доводять правомірності заявлених ним вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника, які знаходяться на рахунках платника є таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
поданням Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника, які знаходяться на рахунках платника, залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2014 року.
Суддя Сидор Н.Т.