ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 грудня 2014 року справа № 813/8527/14
13 год. 35 хв. м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представника позивача Мандзі В.І.,
представника відповідача Дац Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,-
встановив:
управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача включити в акт звірки пенсію, виплачену ОСОБА_5. за період з липня по серпень 2014 року, стягнути з відповідача кошти у сумі 300 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, визначається на рівні району шляхом внесення сум до акту щомісячної звірки. Перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. Суми не включені в акт, відшкодуванню на централізованому рівні не підлягають. У зв'язку з цим, просить суд зобов'язати відповідача включити до актів звірки витрат суми пенсії, виплаченої ОСОБА_5. за період з липня по серпень 2014 року, стягнути з відповідача кошти в сумі 300грн. з метою їх прийняття до відшкодування. Крім того, просить суд стягнути з відповідача суми пенсії, виплачені позивачем ОСОБА_5. за період з липня по серпень 2014 року, стягнути з відповідача кошти в сумі 300грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що ОСОБА_5. отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника у період з липня по серпень 2014 року безпідставно, оскільки в цей період вона не навчалась у жодному з навчальних закладів. Відповідач зазначає, що ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким визначається порядок призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника, не передбачено можливості виплати вказаного виду пенсії дітям померлого годувальника у період між завершенням навчання в одному навчальному закладі та вступом до іншого навчального закладу.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 15.05.1992 року № 2356-ХІІ, «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХVI, передбачає, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно щомісяця та в повному обсязі відшкодувати витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду у зв'язку із виплатою допомоги на поховання.
Судом встановлено, що УПФ України в Бродівському районі Львівської області включено витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_5. в список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по серпень 2014 року та подано на відшкодування до ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бродівському районі Львівської області.
На звернення позивача до ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бродівському районі Львівської області про включення в акт звірки виплачену УПФ України у Бродівському районі Львівської області пенсію по інвалідності у розмірі 300грн. відповідач у прийнятті цієї пенсії відмовив.
Суд при вирішені спору по суті виходить з наступного.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_5., та включити їх до щомісячних актів звірки суд зазначає таке.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», що затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року № 376/7697.
Згідно з цим Порядком головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
З наведених положень вбачається, що сторони відповідно до вимог Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Слід звернути увагу на те, що вказаний Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки, встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та включення в них витрат розраховано на відсутність спору.
Таким чином, у разі якщо органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відмовляються від підписання актів щомісячної звірки витрат, в тому числі включити в щомісячні акти звірок витрати, вказані спори мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки, а також включення до них витрат.
Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.
Позивачем не було пред'явлено у встановленому законом порядку позову про проведення відшкодування відповідачем відповідних коштів, а вимоги про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області прийняти до заліку, виплачену УПФ України у Бродівському районі Львівської області суму пенсії по інвалідності на загальну суму 300грн. та включити до щомісячних актів звірки, не можуть бути задоволені через наявність спору між сторонами з цього приводу.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_5. та включити їх до щомісячних актів звірки є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_5. за період з липня по серпень 2014 року суд зазначає таке.
Суд встановив, УПФ України в Бродівському районі за період 0.107.2014р. по 01.09.2014р. виплачувались пенсії по втраті годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва, з врахуванням витрат на їх виплату та доставку таких пенсій ОСОБА_5. на загальну суму 300грн.
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області відмовилось враховувати в щомісячні акти звірок суми витрат на виплату пенсій.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, залежно від страхового випадку, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Суд встановив, що ОСОБА_5. отримувала пенсію по втраті годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва, а саме по втраті батька - ОСОБА_4, що підтверджується актом №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21.11.2007р.
Згідно з довідкою Золочівського коледжу Львівського аграрного університету від 30.08.2013р. №393 ОСОБА_5. навчається у вказаному коледжі на 4 курсі та закінчує навчання 30.06.2014р.
У зв'язку з завершенням навчання у Золочівському коледжі Львівського аграрного університету постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області від 01.07.2014р. страховий випадок ОСОБА_5. знято з обліку. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області від 01.07.2014р. припинено виплату ОСОБА_5. щомісячної страхової суми у розмірі 645,76грн.
Відповідно до довідки Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З.Гжигоцького від 02.09.2014р. №109 ОСОБА_5. є студенткою 3-го курсу вказаного університету та закінчує навчання в липня 2016 року.
З урахуванням продовження навчання у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З.Гжигоцького постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області від 18.11.2014р. ОСОБА_5. продовжено виплату страхової допомоги по втраті годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва, з 01.09.2014р. по 30.06.2016р.
Таким чином, суд встановив, що у період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р. ОСОБА_5. не навчалась, оскільки вказаний період охоплює завершенням навчання в одному навчальному закладі та вступ до іншого навчального закладу.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який частково повторює норми раніше прийнятого, але ще чинного Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із вказаним Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Оскільки за змістом вказаної норми дія Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється на визначення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, ці відносини регулюються Законом Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно зі статтею 33 вказаного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 вказаного Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, серед іншого, діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.
З наведених нормативних положень вбачається, що ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким визначається порядок призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника, не передбачено можливості виплати вказаного виду пенсії дітям померлого годувальника у період між завершенням навчання в одному навчальному закладі та вступом до іншого навчального закладу.
З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_5. не мала права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника у період з липня по серпень 2014 року.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Проаналізувавши вказані норми права, суд дійшов висновку, що страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд виплачує у разі настання страхового випадку виключно особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), перелік яких міститься у статті 33 зазначеного Закону. У разі якщо особи, яким призначені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підпадають під визначений статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» перелік осіб, які мають право на одержання страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, витрати, понесені управлінням ПФУ у зв'язку з виплатою та доставкою таких пенсій, не підлягають відшкодуванню Фондом. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 08.07.2014р., яка відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач правомірно не прийняв до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_5., якій така пенсія виплачена позивачем безпідставно.
Таким чином, вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача сум пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_5. за період з липня по серпень 2014 року у сумі 300грн. не підлягає задоволенню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому, в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений та підписаний 29.12.2014р.
Суддя А.Г. Гулик