ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
22 грудня 2014 року справа № 2а-6044/11/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
10 год. 47 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представника позивача Лаврика А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів у сумі 28740 грн.
Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також невжиттям відповідачем заходів щодо погашення вказаного податку.
Відповідач заяви про визнання позову чи заперечення на позовну заяву до суду не подав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд встановив, що 25.08.2009р. Львівським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки Mercedes Benz, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується листом Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 11.02.2011р. №782зп.
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні державної реєстрації вказаного транспортного засобу не сплачено податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підтверджується листом ЗГРУ «ПриватБанк» від 04.11.2010р. №5949, довідкою ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 28.02.2011р. №4790/17-010.
Відповідно до розрахунків ДПІ у Шевченківському районі м.Львова сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягала сплаті відповідачем при першій реєстрації автомобіля марки Mercedes Benz, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 становить 28740грн.
З огляду на наведене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в розмірі 28740грн., що є заборгованістю з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки та відповідальність платників на момент виникнення спірних відносин визначалися Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Пункт 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-ХІІ встановлює обов'язок платника податків і зборів сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку і збору або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (чинного на спірний період), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків.
Податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, порядок його обчислення і сплати на момент виникнення спірних відносин встановлювались Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ (надалі Закон від 11.12.1991 року №1963-ХІІ).
Стаття 1 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 вказаного Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст.3 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно ст.5 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників (ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»).
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371), державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»), а також транспортні засоби, зібрані (складені) із складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог вказаного Закону.
Суд зазначає, що, оскільки, обов'язковою умовою реєстрації транспортного засобу є попередня сплата податку з власників транспортних засобів, для повного та всебічного розгляду справи слід встановити, на підставі яких документів був зареєстрований такий автомобіль та чи наявна в матеріалах реєстраційної справи такого транспортного засобу квитанція про сплату відповідного податку перед здійсненням реєстрації. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в ухвалі від 24.11.2014р. у справі К/800/24434/14.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2014р. у справі №2а-8836/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації транспортного засобу марки MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_1.
Вказаною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2014р. у справі №2а-8836/11/1370, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 видав від свого імені довіреність іншим особам (представникам), яким довірив не лише право придбання, розмитнення транспортного засобу, на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ, але й на реалізацію транспортного засобу. Наведене підтверджує, що ОСОБА_2 розпорядився своїм майном і тим самим повністю довірив проведення реєстрації транспортного засобу представнику ОСОБА_3 згідно з нотаріальною посвідченою довіреністю.
Немає доказів визнання недійсною виданої довіреності чи доказів визнання в судовому порядку дій представника такими, що вчинені з перевищенням повноважень чи скасування в судовому порядку проведеної першої реєстрації транспортного засобу, чи доказів визнання у судовому порядку недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів (тобто, не спростовано факту придбання автомобілів), чи доказів оскарження протиправних дій працівників ДАІ щодо проведення реєстрації автомобілів (тобто, не спростовано факт оформлення права власності на вказані автомобілі) тощо.
Суд також зазначає, що неправомірні дії представника, якому видана довіреність і кошти на придбання автомобіля та третіх осіб, які для ухилення від сплати податків ймовірно були залучені представником при реєстрації на ім'я ОСОБА_2 придбаного для нього транспортного засобу, та не звільняють ОСОБА_2 від відповідальності за несплату податку, оскільки він є власником транспортного засобу, придбаного по дорученню.
Суд враховує також і ту обставину, що ОСОБА_2 не визнаний потерпілим у кримінальній справі по обвинуваченню службових осіб Львівського ВРЕВ УДАІ, що розглядалась Личаківським та Шевченківським районним судом м. Львова. Не визнаний він потерпілим і в межах кримінальної справи, що розслідується Залізничним РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.
Разом з тим, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р., який набрав законної сили, навпаки достовірно встановлено реєстрацію транспортного засобу MERCEDES BENZ SPRINTER 412 CDI, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2, хоч і без сплати податку в розмірі 28 740,00 грн.
Вину службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області в первинній реєстрації т.з. MERCEDES BENZ SPRINTER 412 CDI, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 встановлено вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р. і притягнуто винних до відповідальності.
Виходячи з положень пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковим зобов'язанням визнається зобов'язання платника податків сплати до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, визнається податковим боргом.
Податкове зобов'язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визнається податковим боргом у разі несплати особою вказаного податку у встановлені законом строки без застосування порядку узгодження сум такого податкового зобов'язання.
Як вже встановлено судом, сума податкового зобов'язання відповідача із сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 28740грн. у встановлені строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, а саме з ОСОБА_2 слід стягнути податковий борг в сумі 28740грн. до бюджету.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) податковий борг в сумі 28740 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп. до бюджету.
3. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений і підписаний 29.12.2014р.
Суддя А.Г. Гулик