25 грудня 2014 року 10 год. 30 хв. Справа № 808/7858/14 Провадження № ДО/808/920/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Донецького міського центру зайнятості
до: ОСОБА_1
про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю
Донецький міський центр зайнятості (далі - позивач або Донецький МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або ОСОБА_1.) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 18766 грн. 74 коп. за період з 04.04.2013 по 02.04.2014.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Донецького МЦЗ.
Відповідач в судове засідання також не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила, заперечень проти позову чи будь-яких заяв до суду не надіслала, у зв'язку з чим суд, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.04.2013 до Донецького МЦЗ звернулась ОСОБА_1 для сприяння у працевлаштуванні. В поданій заяві відповідач просила до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві також зазначено, що у даний час відповідач не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.
04.04.2013 наказом № НТ130404 громадянці ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 01.04.2013 відповідно до пунктів 2, 4 статті 22, пункту 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 та пунктів 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 строком з 08.04.2013 по 02.04.2014, що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення по особі.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
У ході проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним Донецьким МЦЗ встановлено, що згідно копій наказів, наданих ТОВ «Чиста оселя», громадянка ОСОБА_1 перебувала з даним підприємством у трудових відносинах. Прийнята на роботу 21.03.2013 наказом № 2к від 21.03.2013 та звільнена 17.04.2013 наказом № 3-к від 17.04.2013 за угодою сторін, що підтверджується копіями наказів, які містяться в матеріалах справи.
За результатами розслідування даного випадку спеціалістами Донецького МЦЗ складено Акт № 1292д від 06.05.2014, яким відображено факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «Чиста оселя» в період з 21.03.2013 по 17.04.2013.
Таким чином, під час перебування на обліку в Донецькому МЦЗ як безробітна, відповідач не повідомила спеціалістів центру зайнятості про те, що здійснювала діяльність за винагороду у період з 21.03.2013 по 17.04.2013 та незаконно отримала допомогу по безробіттю в цей період, чим порушила вимоги пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Даний факт відповідачем приховано.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно, шляхом приховування відомостей про здійснення діяльності за винагороду, отримувала допомогу по безробіттю в період перебування у трудових відносинах з ТОВ «Чиста оселя».
11.07.2014 директором Донецького МЦЗ видано наказ № 521 про повернення коштів ОСОБА_1 зайво виплачених відповідачу з її вини у сумі 18766 грн. 74 коп. та направлено повідомлення від 11.07.2014 № 08-09/1974 про необхідність повернути незаконно виплачені кошти, направлене на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пропозиція про добровільне відшкодування коштів відповідачем залишена без задоволення, на час розгляду справи кошти у добровільному порядку не повернуті.
Відповідно до даних, наданих позивачем, за період перебування на обліку з 08.04.2013 по 02.04.2014 ОСОБА_1 було виплачене матеріальне забезпечення у розмірі 18766 грн. 74 коп., що підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою про виплачене матеріальне забезпечення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітною визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи, що відповідачем приховано факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «Чиста оселя» у період з 21.03.2013 по 17.04.2013, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю на час здійснення такої діяльності, суд приходить до висновку, що отримана відповідачем у вказаний період допомога по безробіттю у розмірі 18766 грн. 74 коп. отримана неправомірно та підлягає поверненню на користь позивача.
Відповідно до пункту 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення про повернення коштів особою або роботодавцем оформлюється наказом.
Згідно з пунктом 9 вищезазначеного наказу, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказ Донецького МЦЗ № 521 від 11.07.2014 про повернення коштів ОСОБА_1 відповідачем ані в судовому порядку, ані до органів центру зайнятості вищого рівня не оскаржувався.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що на час розгляду справи доказів сплати зазначених сум та доказів оскарження наказу центру зайнятості про повернення коштів не надані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення виплачених сум допомоги по безробіттю ґрунтуються на законі, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості незаконно отриману суму матеріального забезпечення на період безробіття в сумі 18766 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 74 коп. за період з 08.04.2013 по 02.04.2014 на р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша