22 грудня 2014 року (о 09 год. 35 хв.) Справа № 808/8848/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Запорізького міського центру зайнятості
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Дніпровська хвиля»
про стягнення коштів
У грудні 2014 року Запорізький міський центр зайнятості (далі - Запорізький МЦЗ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Дніпровська хвиля» (далі - ТОВ «Завод «Дніпровська хвиля», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі надлишкова виплаченої допомоги у розмірі 56,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що 03.07.2013 ОСОБА_1 до центру зайнятості був наданий корінець направлення на працевлаштування з відміткою роботодавця про її працевлаштування з 03.07.2013. Того ж дня було припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної у зв'язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору до підприємства відповідача. Вказує, що в результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення було встановлено, що дата працевлаштування вказана відповідачем не відповідає дійсній даті працевлаштування 01.07.2013, про що позивачем складено акт від 16.06.2014 №134. Позивачем зроблено перерахунок допомоги по безробіттю ОСОБА_1, в результаті чого розраховано суму надлишково виплаченої допомоги по безробіттю за період з 01.07.2013 по 03.07.2013 у розмірі 56,90 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 22.12.2014 надав до суду клопотання (вх. № 54003) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Із матеріалів справи вбачається, що наказом позивача від 07.02.2013 №НТ130207 ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, виплату допомоги по безробіттю розпочато з 07.02.2013.
03.07.2013 ОСОБА_1 до центру зайнятості був наданий корінець направлення на працевлаштування з відміткою ТОВ «Завод «Дніпровська хвиля» про її працевлаштування з 03.07.2013.
Головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Правобережного РЦЗ проведено звірку періоду перебування у трудових відносинах та отримання доходу в липні 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Завод «Дніпровська хвиля», про що складено Акту від 16.06.2014 №134 (далі - Акт) розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Розслідуванням встановлено, що 01.07.2013 ОСОБА_1 прийнята на роботу відповідачем на посаду «прибиральник службових приміщень» на підставі наказу 153 к від 01.07.2013 і працює по теперішній час.
Відповідно до Довідки позивача ОСОБА_1 зайво виплачена сума матеріальної допомоги у розмірі 56,90 грн.
24.07.2014 позивачем на адресу відповідача поштою направлено наказ директора Запорізького МЦЗ від 22.07.2014 №166-О та претензію від 23.07.2014 №2754/07-05 про відшкодування коштів на суму 56,90 грн., які вручені його уповноваженому представнику 28.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми заборгованості у добровільному порядку Запорізький МЦЗ звернувся із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).
Згідно ч. 2 ст. 35 Закону № 1533-III роботодавець зобов'язаний:
1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;
2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості, зокрема, про прийняття на роботу працівників.
За приписами ч.3 ст. 35 Закону № 1533-III достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.
Так, під час звірки періоду перебування у трудових відносинах та отримання доходу в липні 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Завод «Дніпровська хвиля» встановлено, що 01.07.2013 ОСОБА_1 прийнята на роботу відповідачем на посаду «прибиральник службових приміщень» на підставі наказу 153 к від 01.07.2013 і працює по теперішній час, що зафіксовано у відповідному Акті.
Згідно із п.9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Як встановлено матеріалами справи, копію наказу від 22.07.2014 №166-О та претензію від 23.07.2014 №2754/07-05 отримано представником відповідача 28.07.2014, ані в судовому порядку, ані до органів центру зайнятості вищого рівня вказаний наказ відповідачем оскаржено не було.
На момент розгляду справи в суді надлишкова виплачена допомога ОСОБА_1 у розмірі 56,90 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Дніпровська хвиля» (ідентифікаційний код 37020331) на користь Запорізького міського центру зайнятості кошти у розмірі 56,90 грн. (п'ятдесят шість гривень 90 копійок) на р/р 37172002004384, призначення платежу «повернення допомоги по безробіттю», код отримувача 20482573, банк - ГУ ДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак