4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого:
Бутенка В.І.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Лиски Т.О.
Панченка О.І.
Сороки М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення військового суду Чернігівського гарнізону від 27 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду чернігівської області від 10 січня 2006 року по справі за позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ін. до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
встановила:
У березні 2005 року військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах громадян звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунку пенсії.
Просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії кожному з позивачів з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: 100% надбавки, що введена в дію з 1 січня 2003 року Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173; щомісячної надбавки, що введена Указом Президента України від 5 травня 2003 року №389/2003 “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» та з урахуванням премії передбаченої Постановою Кабінету Міністрів від 22 травня 2000 року №829 та розділу 34 Положення »Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ», затвердженого наказом МО України від 5 березня 2001 року № 75 в розмірі 33,3%.
Рішенням військового суду Чернігівського гарнізону від 27 липня 2005 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2006 року, в задоволенні позову військового прокурора Чернігівського гарнізону відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішеннями, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Заявники в касаційній скарзі просили скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційнв скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити, а рішення військового суду Чернігівського гарнізону від 27 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду чернігівської області від 10 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Л.Я. Гончар