Справа № 22ц-5/2007 Головуючий у першій інстанції -
Філатова Л.Б.
Категорія - цивільна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
Іменем України
04 січня 2007 року м. Чернігів
у складі:
головуючого - судді Позігуна М.І.
суддів Мельниченка Ю.В., Нечасного Л.А.
при секретарі Івановій Н.Б.
з участю відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2410 грн. 95 коп., 3000 грн. моральної шкоди, витрати, пов"язані з проведенням автотоварознавчої експертизи, і держмито. Свої вимоги мотивував тим, що 03.01.2006р. о 10 год. 15 хв. по вул.Любецькій,165 в М.Чернігові відповідач, керуючи автомобілем "ІЖ-2715", д.н.з. НОМЕР_1, виїжджаючи від заправочної газової колонки, здійснив зіткнення з автомобілем "ВАЗ-21070", д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач. В результаті вказаної ДТП автомобіль ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень. Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця НОМЕР_3 вартість матеріального збитку складає 2159,39 грн., вартість експертизи становить 246 грн., вартість телеграми, яку позивач відправляв відповідачу, становить 5 грн. 56 коп. Таким чином, відповідачем завдано ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 2410 грн. 95 коп. Крім того, йому заподіяно моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1439 грн. 59 коп. завданого матеріального збитку, 54 грн. судових витрат, а всього 1493 грн. 59 коп. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 11 серпня 2006 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушені вимоги ст.1188 ЦК України, а також неправильно застосовані положення п.10.1, п.10.3, п.13.1 Правил дорожнього руху України. При виконанні маневру об"їзду автомобілем ІЖ-2715 дії позивача не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3, 13.1 Правил дорожнього руху, що і призвело до виникнення зіткнення транспортних засобів, тобто дії саме позивача знаходяться в причинному зв"язку з даною ДТП. Рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не підтверджене належними доказами, без врахування існуючих доказів (у т.ч. пояснень експерта), і за таких обставин підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
З висновків додаткової авто-технічної експертизи НОМЕР_4, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ІЖ-2715 держномер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, п.8.5.1. ПДР та дорожньої розмітки п.34 ПДР.
Однак, як вбачається зі схеми дорожнього руху, доданої до висновку експертизи, водій автомобіля ІЖ-2715 не перетнув лінію «1.1" дорожньої розмітки, яка знаходилась з правої сторони від автомобіля і визначала смугу руху транспортних засобів на АГЗС. А також приймаючи до уваги те, що регулює порядок під "їзду до газозаправочних колонок робітник АГЗС, то під"їзд до газозаправочної колонки «В" і заправка автомобіля у невстановленому місці не може розглядатись як самовільні дії водія, які протирічать дорожнім знакам та дорожній розмітці, регулюючим порядок руху автотранспортних засобів по території АГЗС.
Таким чином, як зазначено у висновках експертизи, дії водія автомобіля ІЖ-2715 ОСОБА_1, що не відповідають вимогам п.п. 10.1, 8.5.1. ПДР та дорожній розмітці п.34 ПДР, і не знаходяться у причинному зв"язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
У висновках експертизи також зазначено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 13.1, 8.5.1. ПДР та дорожньої розмітки п.34 ПДР і його дії не відповідали вимогам вищезазначених пунктів ПДР, що призвело до виникнення аварійної ситуації та знаходиться в прямому причинному зв"язку з виниклим ДТП.
2
Крім того, у висновках експертизи зазначено, що адміністрацією АГЗС створені умови небезпечної обстановки для руху автотранспортних засобів по території АГЗС при під'їзді до газозаправочних колонок та при руху від них по території АГЗС. Створення умов небезпечної обстановки адміністрацією АГЗС обумовлено невиконанням адміністрацією та робітниками АГЗС вимог п.п. 8.1,8.5,8.5.1. ПДР, що передбачено технічною документацією, яка мається на листах справи 29-33.
Як вбачається з адміністративної справи №3-2205, відносно ОСОБА_1 09.06.2006 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст.124 КУпАП, а постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15.03.2006 року справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП про порушення ним Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, закрита за збігом строку для накладення адміністративного стягнення, тобто з нереабілітуючих правопорушника підстав. Дана постанова не оскаржена і набрала законної сили.
На підставі ч.З ст.361 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З вищенаведеного вбачається, що як водієм ОСОБА_1, так і водієм ОСОБА_2 були порушені Правила дорожнього руху.
Оцінюючи ступінь вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить із сукупності наданих доказів, а саме: висновку додаткової авто-технічної експертизи НОМЕР_4 та доданої до експертизи схеми руху транспортних засобів на АГЗС, адміністративної справи № 3-2205 та інших матеріалів справи.
При вирішенні питання про ступінь вини кожного учасника дорожньо-транспортної пригоди суд апеляційної інстанції виходить з конкретних обставин даної справи, ступеню вини кожного з водіїв в порушенні Правил дорожнього руху, що стало безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 винен на 1/3 в ДТП, а водій ОСОБА_2 на 2/3 і рішення в цій частині підлягає зміні.
Виходячи із встановленого судом ступеню вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, суд на підставі п.З ч.1 ст.1188 ЦК України визначає і розмір належного позивачу матеріального відшкодування: 2152 грн. 39 коп. х 1/3 = 717 грн.46 коп.
Понесені судові витрати по справі в сумі 391грн. 68 коп. необхідно розподілити між сторонами згідно вимог ст.88 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 261 грн. 12 коп.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 серпня 2006 року в частині стягнення матеріальної шкоди змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 717 грн. 46 коп. завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 261 грн. 12 коп. судових витрат.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
4