18 грудня 2014 року Справа № 88255/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Клюби В. В.;
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;
позивача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Бучацької міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення дій, -
25 травня 2011 року Бучацьким районним судом Тернопільської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Бучацької міської ради про визнання дій працівників Бучацької міської ради бездіяльністю; зобов'язання працівників Бучацької міської ради надати відповідь на інформаційний запит, зареєстрований 20 травня 2011 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що дії працівників Бучацької міської ради щодо ігнорування вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» є незаконними.
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 червня 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано Бучацьку міську раду надати повну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_2 щодо користування присадибною земельною ділянкою, змін площі земельної ділянки із посиланням на правовстановлюючі документи, що належали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та розмір земельної ділянки, що на даний час фактично перебуває в користуванні спадкоємця ОСОБА_2
Зазначену постанову мотивовано тим, що Бучацька міська рада дала відповідь на інформаційний запит позивача.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання частково скасувати оскаржувану постанову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що дії працівників Бучацької міської ради судом першої інстанції не було визнано незаконними.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що 10 травня 2011 року позивач звернулась до Бучацької міської ради із запитом щодо надання інформації стосовно земельних ділянок.
13 травня 2011 року запитувачу було дано відповідь про те, що у відповідності до наявних в міській раді документів за будинковолодінням по АДРЕСА_1 закріплено 0,2610 га.
Згідно з п. 6 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну інформацію.
Позивачем представлено лист, направлений їй 25 листопада 2008 року за підписом міського голови, у якому вказано, що у відповідності до представлених нею та за наявними у міській раді документами загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 повинна становити 0,33 га.
Згідно з п. 6 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати точну, достовірну та повну інформацію, а також в разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Виходячи з вищезазначеного, вбачається розбіжність у наданих ОСОБА_2 відповідях на інформаційні запити, відтак Бучацькою міською радою не виконано свого обов'язку щодо надання точної, достовірної та повної інформації.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що дії Бучацької міської ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_2 - не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 червня 2011 року в справі № 2а-919/11 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Бучацької міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Бучацької міської ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_2 від 10 травня 2011 року відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 червня 2011 року в справі № 2а-919/11 в частині задоволених позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей
Постанову складено в повному обсязі 22 грудня 2014 року.