25 грудня 2014 р. Справа № 115935/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 30 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинення дій, -
01 березня 2011 року Ратнівським районним судом Волинської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення комісії з питань призначення (перерахунку) пенсій управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області від 26 листопада 2010 року про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії за Списком № 2; зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 18 вересня 2010 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на молочно-товарній фермі № 1 виконував обов'язки та працював із зайнятістю повний робочий день саме на посаді яка визначена Списком № 2 як «машиніст холодильної установки», хоча в трудовій помилково зазначена інша посада - «слюсар холодильної установки».
Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 30 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем не надано доказів про те , що він працював на посаді машиніста, які обслуговують аміачно-холодильні установки в промисловості та на транспорті.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що 17 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про призначення пільгової пенсії, як машиністу, що обслуговував аміачно холодильні установки з 21 березня 1981 року по 31 грудня 1992 року в радгоспі «Самарівський».
26 листопада 2010 року комісією з питань призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії по причині непідтвердження стажу машиніста холодильної установки, що обслуговував аміачно-холодильні установки первинними документами, а також непроведення атестації робочого місця машиніста, що обслуговував аміачно-холодильні установки в радгоспі «Самарівський».
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовми праці, затверджоного постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З трудової книжки позивача вбачається, що в період з 24 березня 1981 року по 14 травня 2002 року ОСОБА_1 працював слюсарем холодильної установки в радгоспі «Самарівський».
В уточнюючій довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній від 27 жовтня 2009 року, яка видана головою ліквідаційної комісії СВК «Самарівський» вказано, що дана довідка видана на підставі первинних документів, а саме книги наказів, відомостей про заробітну плату, картки Т-2.
При проведенні перевірки достовірності виданої довідки встановлено, що в Наказі № 31 від 24 березня 1981 року зазначено, що позивача прийнято підмінним слюсарем холодильної установки; в Наказі № 80 від 31 грудня 1990 року - звільнено слюсаря холодильної установки.
По відомостях нарахування заробітної плати встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посадах з квітня 1987 року по грудень 1987 року слюсаря холодильної установки; з січня 1988 року по квітень 1988 року слюсаря мех/д.; червень 1988 року слюсаря мех./д; з 1991 року по 1992 рік - слюсар м/установки.
Виходячи із змісту наведених норм та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції переконаний у вірності висновку суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для призначення пільгової пенсії позивачу як машиністу (компресорщику) аміачно-холодильних установок.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що рішення комісії з питань призначення (перерахунку) пенсій управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області від 26 листопада 2010 року про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії за Списком № 2 - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 30 березня 2011 року в справі № 2а-858/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей